Спецпроект

АНОНС: У Києві відкриється виставковий проект «The Ukrainian Canadians: Україноканадці”

Цей проект – перша спроба представити у музейному просторі різні сторони життя української діаспори, історію її становлення і розвитку: від перших поселенців кінця ХІХ ст. і до сучасних відомих діячів-україноканадців – науковців, політиків, письменників, громадських діячів.

Про це повідомляє Музей української діаспори.

 

Широкому загалу будуть доступні для огляду видання найстаріших українських видавництв у Канаді, а також архівні документи, фото, особисті речі та відзнаки останнього Президента УНР в екзилі Миколи Плав’юка, політика, канцлера Альбертського університету Петра Саварина, відомої письменниці та громадської діячки Лесі Храпливої-Щур, фізика та громадського діяча Олега Кандиби та ін.

Мистецька спадщина представлена творами видатних митців-україноканадців – В.Курилика, Л.Молодожанина, В.Доброліжа, які отримали визнання у Канаді та відомі за її межами.

Особлива увага приділена темі канадського Пласту, а також видатним досягненням канадців українського походження у "головному" канадському виді спорту – хокеї.

Виставковий проект "The Ukrainian Canadians: Україноканадці" реалізується за підтримки Посольства Канади в Україні.

Партнери проекту – Національний художній музей України, Національний музей Тараса Шевченка, ГО "Історична правда", Музей-архів преси, Бібліотека імені Олега Ольжича, Відділ текстології та рукописних фондів Інституту літератури НАНУ, Національний університет "Острозька академія", CanSchool, Braty design.

Час: з 13 лютого 2019 року по 12 травня 2019 року

Місце: Музей української діаспори, вул. Московська, 40б.

Вартість квитка – 50 грн. (пільговий – 25 грн.)

Контакт: (044)2806418, (067) 2345107 (Наталя Білоус).

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.