У Національному історичному музеї відкрилась виставка до 90-річчя ОУН. ФОТО

4 лютого в Національному музеї історії України відкрилася виставка «Зродились ми великої години», приурочена до 90-ліття створення Організації Українських Націоналістів.

Саме у ці дні 90 років тому у Відні завершив роботу перший Конгрес, який оголосив про створення ОУН – організації, яка стала символом безкомпромісної боротьби за утвердження у світі незалежної держави Україна – повідомляє УІНП.

В експозиції можна побачити унікальні експонати, збережені протягом років у діаспорі і передані в 90-х роках Фундації імені Олега Ольжича останнім президентом УНР в екзилі Миколою Плав’юком.

Серед них – вінчальне свідоцтво, рукописи та особистий блокнот голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, чернетка тексту гімну ОУН "Зродились ми великої години", особисті речі видатних учасників українського національно-визвольного руху Володимира Мартинця, Юліана Головінського та інших, відзнаки ОУН, світлини, періодичні видання того часу. Багато експонатів на широкий загал демонструється вперше.

 Фото: УІНП

Історичні раритети доповнені виставковими стендами, які розповідають історію створення ОУН, біографії відомих діячів руху, Карпатську Україну та інші історичні події. Центральною фігурою виставки є воскова скульптура Євгена Коновальця, надана Музеєм становлення української нації.

Фото: УІНП

 

"Відкриття цієї виставки – це свідчення того, як змінюється час. Колись ми про ОУН читали в зошитах потайки і потайки розповідали про це лише тим, кому можна було довіряти. А зараз ми сміливо розміщуємо на роботі, вдома, в автомобілях червоно-чорний прапор і пишаємося тим, що ми це робимо свідомо, вільно і відкрито.

Ця виставка – це данина пам’яті тим націоналістам, які пробуджували свідомість усіх, хто мав гуртуватися навколо великої української ідеї", - зазначила на відкритті директор Національного музею історії України Тетяна Сосновська.

 Фото: УІНП

На відкриття виставки завітав і віце-прем’єр-міністр В’ячеслав Кириленко. "Навіть сьогодні потрібно мати певну мужність і власну позицію, щоб організовувати такі виставки. Це стосується і історії ОУН, і Української повстанської армії, і загалом українського визвольного руху.

Багато хто з нас пам’ятає, як "бандерівцями", ОУН, іменами Бандери, Стецька, Коновальця лякали людей. Це було найстрашніше, що можна було собі уявити. Так діяла радянська пропаганда, так продовжує діяти російська. Для них ми всі "бандерівці", бо любимо і шануємо українське.

Але зараз, дякуючи зусиллям багатьох чесних людей, ім’я бандерівців, ім’я Степана Бандери відновлені не лише в людській пам’яті, але й на законодавчому рівні", - зазначив Кириленко, додавши, що однією з інституцій, яка на державному рівні сприяє відновленню історичної правди про ОУН та український визвольний рух загалом, є Український інститут національної пам’яті.

 Фото: УІНП

"ОУН стала одним із найуспішніших організаційних проектів у ХХ столітті. Це організація. Яка змогла успішно протистояти і польській, і німецькій, і радянській окупаційним системам. Це організація. Яка змогла в часи Другої світової війни розгорнути свою діяльність по всій території України. Включно з Кримом та Донбасом.

Це організація, яка зуміла розгорнути свої ланки уже в часи після Другої світової війни по всьому світу, де жила українська діаспора. І це організація, яка дала дуже важливий урок для сучасності: питання боротьби за свободу не може бути питанням якихось компромісів.

Ця організація показала, що лише безкомпромісна боротьба за свободу може дати перемогу в цій боротьбі", - підкреслив у своєму виступі Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

 Фото: УІНП

Також у відкритті виставки взяли участь відомий історик, голова Правління Фундації імені Олега Ольжича Сергій Кот, куратор виставки, завідувач відділу "Музей української революції 1917-1921 рр" НМІУ Олександр Кучерук та історик, одна з організаторок вставки Аліна Понипаляк. Для журналістів та гостей відкриття Олександр Кучерук провів першу екскурсію.

Виставка працюватиме близько місяця.

Організатори виставки: Національний музей історії України та Фундація імені Олега Ольжича за участю Музею становлення української нації.

Читайте також:

Порушення конспірації. Як почалася історія ОУН

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".