Загибель групи Дятлова: прокуратура РФ назвала причини трагедії

Генпрокуратура Росії вважає, що таємнича смерть дев'яти радянських туристів на Уралі в 1959 році пов'язана з природними явищами.

Це могла бути лавина або ураган, у прокуратурі виключили кримінальну версію, повідомляє ВВС. Україна.

 Намет групи Дятлова, який частково розкопали від снігу. Фото учасника пошуків А. С. Чеглакова (за іншою інформацією В. Д. Брусніцина)

Фото: RU.WIKIPEDIA.ORG

"Лавина", снігова дошка "або ураган"

"Кримінал виключаємо повністю", - заявив офіційний представник наглядового відомства Олександр Курінний під час виступу на відеоканалі російської прокуратури "Ефір".

За його словами, прокуратура Свердловської області перевірить три версії загибелі групи в результаті природних явищ: "Це могла бути лавина, так звана снігова дошка (пласт дрібнозернистого снігу), або ураган".

У вересні 2018 року прокуратура Свердловської області почала масштабну перевірку обставин загибелі туристів. "Мета її – з 75 версій залишити одну, справжню", - сказав Курінний.

"З 75 версій ми маємо намір перевірити три, які вважаємо найбільш ймовірними, і всі вони так чи інакше пов'язані з природними явищами", - додав він.

Він пояснив, що прокуратура – єдиний орган, який згідно із законом може повернутися до розслідування загибелі групи Дятлова, попри те, що подія сталася 60 років тому, а терміни давності по кримінальній справі сплинули.

Фото членів тургрупи на пам'ятнику

 Фото: RU.WIKIPEDIA.ORG

Начальник управління по нагляду за дотриманням федерального законодавства прокуратури Свердловської області Андрій Кур'яков, в свою чергу, пояснив, що для перевірки є дві причини.

Перша – родичі загиблих хочуть знати, від чого вони померли. Друга – потрібно встановити, що сталося, щоб уникнути повторення таких подій у майбутньому.

Через це співробітники прокуратури Свердловської області разом з експертами та представниками МНС збираються в березні виїхати на місце загибелі туристів. До цього прокуратура перевіряла тільки матеріали старого розслідування.

Перевал Дятлова

До групи Дятлова належали дев'ять туристів-студентів, які перебували під керівництвом інструктора Ігоря Дятлова. Вони вирушили у лижний похід по північному Уралу і всі загинули на перевалі в Свердловській області, в районі гори Холатчахль.

Експедиція зникла в горах Уралу на початку лютого 1959 року. Туристи не вийшли в запланований термін на фінішну точку маршруту. Останню стоянку групи виявили тільки в кінці лютого на гірському схилі, який тепер неофіційно називають перевалом Дятлова.

Тіла всіх дев'яти туристів знайшли на різній відстані від їх стоянки протягом кількох наступних місяців. П'ятеро замерзли на смерть, четверо загинули в результаті різних травм. Слідство дійшло висновку, що причиною загибелі туристів стала якась "стихійна сила, яку подолати туристична група не змогла".

Таємничу загибель групи Дятлова намагалися пояснити десятками версій, серед яких схід лавини, напад на групу, випробування секретної зброї і навіть дія паранормальних сил.

Розслідуванням загибелі групи Дятлова досі займаються дослідники-аматори, групі Дятлова присвячені численні сайти в інтернеті.

За мотивами трагедії написали багато книг і нарисів, зняли документальні та художні фільми. У 2013 році у прокат вийшов фантастичний трилер американо-фінського режисера Ренні Харлін "Таємниця перевалу Дятлова". Картина отримала неоднозначну оцінку кінокритиків.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.