Загибель групи Дятлова: прокуратура РФ назвала причини трагедії

Генпрокуратура Росії вважає, що таємнича смерть дев'яти радянських туристів на Уралі в 1959 році пов'язана з природними явищами.

Це могла бути лавина або ураган, у прокуратурі виключили кримінальну версію, повідомляє ВВС. Україна.

 Намет групи Дятлова, який частково розкопали від снігу. Фото учасника пошуків А. С. Чеглакова (за іншою інформацією В. Д. Брусніцина)

Фото: RU.WIKIPEDIA.ORG

"Лавина", снігова дошка "або ураган"

"Кримінал виключаємо повністю", - заявив офіційний представник наглядового відомства Олександр Курінний під час виступу на відеоканалі російської прокуратури "Ефір".

За його словами, прокуратура Свердловської області перевірить три версії загибелі групи в результаті природних явищ: "Це могла бути лавина, так звана снігова дошка (пласт дрібнозернистого снігу), або ураган".

У вересні 2018 року прокуратура Свердловської області почала масштабну перевірку обставин загибелі туристів. "Мета її – з 75 версій залишити одну, справжню", - сказав Курінний.

"З 75 версій ми маємо намір перевірити три, які вважаємо найбільш ймовірними, і всі вони так чи інакше пов'язані з природними явищами", - додав він.

Він пояснив, що прокуратура – єдиний орган, який згідно із законом може повернутися до розслідування загибелі групи Дятлова, попри те, що подія сталася 60 років тому, а терміни давності по кримінальній справі сплинули.

Фото членів тургрупи на пам'ятнику

 Фото: RU.WIKIPEDIA.ORG

Начальник управління по нагляду за дотриманням федерального законодавства прокуратури Свердловської області Андрій Кур'яков, в свою чергу, пояснив, що для перевірки є дві причини.

Перша – родичі загиблих хочуть знати, від чого вони померли. Друга – потрібно встановити, що сталося, щоб уникнути повторення таких подій у майбутньому.

Через це співробітники прокуратури Свердловської області разом з експертами та представниками МНС збираються в березні виїхати на місце загибелі туристів. До цього прокуратура перевіряла тільки матеріали старого розслідування.

Перевал Дятлова

До групи Дятлова належали дев'ять туристів-студентів, які перебували під керівництвом інструктора Ігоря Дятлова. Вони вирушили у лижний похід по північному Уралу і всі загинули на перевалі в Свердловській області, в районі гори Холатчахль.

Експедиція зникла в горах Уралу на початку лютого 1959 року. Туристи не вийшли в запланований термін на фінішну точку маршруту. Останню стоянку групи виявили тільки в кінці лютого на гірському схилі, який тепер неофіційно називають перевалом Дятлова.

Тіла всіх дев'яти туристів знайшли на різній відстані від їх стоянки протягом кількох наступних місяців. П'ятеро замерзли на смерть, четверо загинули в результаті різних травм. Слідство дійшло висновку, що причиною загибелі туристів стала якась "стихійна сила, яку подолати туристична група не змогла".

Таємничу загибель групи Дятлова намагалися пояснити десятками версій, серед яких схід лавини, напад на групу, випробування секретної зброї і навіть дія паранормальних сил.

Розслідуванням загибелі групи Дятлова досі займаються дослідники-аматори, групі Дятлова присвячені численні сайти в інтернеті.

За мотивами трагедії написали багато книг і нарисів, зняли документальні та художні фільми. У 2013 році у прокат вийшов фантастичний трилер американо-фінського режисера Ренні Харлін "Таємниця перевалу Дятлова". Картина отримала неоднозначну оцінку кінокритиків.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.