Три найкращі дослідження Революції Гідності нагородять відзнакою Героя Небесної Сотні

7 березня відбудеться нагородження призерів конкурсу наукових робіт на тему Революції Гідності серед студентів.

Усеукраїнський конкурс наукових студентських робіт на честь Героя Небесної Сотні Сергія Кемського тривав від 1 листопада 2018 року до 10 лютого 2019-го. На конкурс надійшли заявки від 37 учасників із 13 вищих навчальних закладів восьми областей України. Призери отримають грошову винагороду: за перше місце – 15000 гривень, друге – 7000 гривень і третє – 4000 гривень. 

За результатами отриманих матеріалів буде видано збірник наукових праць. Цей матеріал може бути використано в експозиційних та освітніх програмах Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності.

 

Дослідження, надіслані на конкурс, стосуються політики пам’яті, соціального, політичного, політологічного, ідеологічного, культурологічного, мистецтвознавчого, етнологічного, музеологічного, релігійного, філософського аспектів революції, її регіональних особливостей, революції в контексті міжнародної політики.

У членах журі – науковці, громадські діячі, історики, музейники: Ігор Пошивайло, Володимир В’ятрович, Назар Козак, Наталя Мусієнко, Віталій Нахманович, Анастасія Гайдукевич, Володимир Бірчак, Володимир Бондарчук, Олександр Кореньков. 

Три премії будуть вручені авторам цих робіт (у порядку абетки): 

"Волонтерський рух у ході та після Революції Гідності: дієвість громадянського суспільства в Україні", Василь Романик, Національний університет "Львівська Політехніка". 

"Загальна правова оцінка подій на Майдані: легітимність та легальність дій", Михайло Янишівський і Мар'яна Постоловська, Національний університет "Києво-Могилянська академія", 

"Ідентичність борця (за "Літописом самовидця. Дев’ять місяців українського спротиву" О. Забужко", Діана Підбуртна, Київський університет ім. Бориса Грінченка.

Конкурс імені Сергія Кемського організовують Національний музей Революції Гідності та ГО "Родина Героїв Небесної Сотні" в межах проекту "Відзнаки Героїв". Його мета – сприяти критичному переосмисленню новітньої історії України, популяризувати уроки, досвід і цінності Майдану, активізувати науковий інтерес до подій Революції Гідності.

7 березня, четвер, 12.00 

Місце: інформаційно-виставковковий центр Музею Майдану (майдан Незалежності, 2, Будинок профспілок, 2-й поверх).

Вхід вільний.

ДОВІДКА:

Сергій Кемський – історик, політолог, журналіст, Народився в Керчі на сході Криму в родині моряка. Публікувався в друкованих та онлайн-виданнях. Перекладав з англійської. Співзасновник Інституту політичних та економічних ризиків і перспектив. Загинув від кулі на вулиці Інститутській у 32 роки. Герой України, Герой Небесної Сотні. 

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!