На Вінничині археологи знайшли першу за останні 90 років римську посудину в похованні. ФОТО

На Вінниччині археологи під час розкопок знайшли унікальні артефакти на місці древнього поховання. Зокрема, вперше за 90 років науковці виявили римську бронзову посудину.

Як йдеться в повідомленні Інституту археології Національної академії наук України, яке наводить "Вежа", співробітники співробітниками відділу археології ранніх слов’ян, "Рятівної археологічної служби" ІА НАН України та Національного музею історії України провели розкопки навесні 2018 року біля с. Побережне Вінницької області.

Науковці звернули увагу саме на цю місцевість завдяки повідомленням місцевих мешканців про знахідки речей давньоримської доби.

 

Археологи встановили, що речі походили з території могильника та поселення черняхівської культури, які розташовані біля села. Найбільш цікавими виявилася поховання з бронзовою посудиною римського виробництва.

Поховання здійснене за обрядом трупоспалення, рештки якого залягали на глибині 0,35—0,6 м і займали площу приблизно 0,8 × 1 м. У ямі на дні стояв цілий бронзовий казан. Під казаном розміщувалося щільне скупчення кальцинованих кісток, фрагментів ліпного посуду та уламків виробів із бронзи.

 

Поруч з основним скупченням виявлено уламки кісток, посудин та інших речей. Майже весь вцілілий інвентар було складено в ліпний одноручний кухоль (пряжки, фібула, гребінь, окуття, оплавлене скло та ін.). Кісток у цій посудині не виявилося. Усі предмети із поховання мають сліди сильної дії вогню, фрагментовані та деформовані.

Комплекс з урахуванням особливостей казана, фібули, пряжок, гребеня датований рубежем ІІІ—IV ст., а найбільш ймовірно початком IV ст. Ліпний посуд має чіткі аналогії в матеріалах вельбарської культури.

 

Унікальність цього комплексу полягає в тому, що вперше за 90 років на території України саме під час археологічних розкопок досліджено поховання з бронзовим казаном типу Хеммоор. Перший такий комплекс в Україні було досліджено біля с. Рудки Тернопільської обл. в 1936 році.

 

Це трупопокладення відноситься до рангу т. зв. князівських поховань варварів Європи римського часу. Ознаками таких поховань є речі римського походження, вироби з дорогоцінних металів, військові атрибути тощо. У Рудці це бронзові казан та миска, скляний кубок римського виробництва, срібні шпори та ніж тощо.

 
 

Існує припущення, що отримати "оригінальні" римські речі варвари могли або в якості військових трофеїв, або під час служби в підрозділах римської армії. Досліджене нами поховання на Вінниччині містить майже всі елементи представника цього соціального рангу.

Крім наукових результатів, польові дослідження 2018 року вчергове зафіксували численні сліди нелегальних пошуків металевих артефактів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.