Спецпроект

АНОНС: У Меморіалі Голодомору презентують книгу "Змова мовчання: ставлення Заходу до Голодомору"

Кандидат історичних наук Ярослав Папуга здійснив аналіз повідомлень світової преси та державних органів за межами СРСР про Голодомор-геноцид. 28 лютого в Києві він презентує свою книжку "Змова мовчання: ставлення Заходу до Голодомору".

Про це "Історичній правді" повідомили в Національному музеї "Меморіал Голодомору".

Більше 50 років радянська окупаційна влада намагалася приховувати свій злочин геноциду проти українського народу, вчинений у 30-х рр. ХХ ст. Міжнародна спільнота була проінформована про ситуацію у підрадянській Україні через звіти дипломатів та кореспондентів, але воліла не помічати голод, в результаті якого померли мільйони людей.

 

Кандидат історичних наук Ярослав Папуга здійснив аналіз повідомлень світової преси та державних органів за межами СРСР про Голодомор-геноцид. У своїй книзі "Змова мовчання: ставлення Заходу до Голодомору" він показав позицію міжнародної громадськості та владних структур Заходу щодо штучно створеного голоду.

Історик пояснив, як СРСР вдавалось приховувати злочин геноциду проти українців та чому політичні лідери більшості держав ігнорували повідомлення про Голодомор.

Учасники презентації:

Ярослав Папуга – кандидат історичних наук, автор книг "Змова мовчання: ставлення Заходу до Голодомору", "Західна Україна і Голодомор 1932-1933 років".

Олег Філюк – історик, музеєзнавець, власник видавництва, яке спеціалізується на історичній науково-популярній та навчальній літературі.

Олеся Стасюк – кандидат історичних наук, генеральний директор Національного музею "Меморіал жертв Голодомору".

Василь Марочко – доктор історичних наук, дослідник теми Голодомору-геноциду, автор понад 100 наукових праць.

28 лютого, четвер, 13.00

Місце: Національний музей "Меморіал жертв Голодомору" (м. Київ, вул. Лаврська, 3).

Організатор: Національний музей "Меморіал жертв Голодомору". 

Вхід вільний.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.