"Некласичний образ Лесі Українки". Вийшов тизер фільму про поетесу. ВІДЕО

У понеділок, 25 лютого, до дня народження знаменитої української письменниці Лесі Українки у мережі опублікували перший тизер біографічного фільму про поетесу – "Леся Українка. Узлісся".

Режисером картини виступила Нана Джанелідзе, повідомляє 5 канал з посиланням на "Фейсбук" знімальної команди фільму. 

"У майбутньому фільмі, як і у тизері, ми хочемо показати некласичний та незвичайний образ Лесі Українки", – наголосили продюсери фільму Юлія Сінькевич та Марія Москаленко.

Роль Лесі Українки в тизері виконала молода українська акторка Дар'я Полуніна.

"У сюжеті тизеру відображено один з найдраматичніших проміжків у долі поетеси – це час, який вона провела з Сергієм Мержинським наприкінці його життя. Леся Українка самовіддано піклувалась про коханого, намагаючись полегшити його останні дні. Саме тоді, однієї жахливої ночі, вона написала одну з своїх відомих поем "Одержима". У тизері байопіку Леся опиняється у найтрагічніший момент свого життя, але вона знаходить в собі сили, щоб перетворити горе і біль втрати на глибинну та дуже проникливу творчість. Багато дослідників кажуть, що саме ці події стали переломним моментом у її житті, який дав Лесі, як митцю, новий поштовх, після котрого її поезія стала більш зрілою, глибокою, драматичною та принесла їй світове визнання", – йдеться в тексті опису тизеру.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.