На Чернігівщині встановили дошку командиру бою під Крутами

22 лютого в с. Дащенки Варвинського району Чернігівської області відкрили меморіальну дошку командирові українських підрозділів у бою під Крутами Аверкію Гончаренку.

Меморіальний знак установили на будівлі районної державної адміністрації, повідомляє сайт відділу організаційної роботи, інформаційної діяльності комунікацій з громадськістю, контролю та загальних питань апарату РДА.

 

Уродженець с. Дащенки Аверкій Гончаренко у званні сотника служив командиром куреня з юнаків 1-ї Української військової школи ім. Б. Хмельницького. Він прийняв командування над оборонцями Крут після від’їзду сотника Носенка в тил 30 січня 1918 року і забезпечив організований відступ українських сил перед лицем переважних сил ворога.

 

Рідний брат Гончаренка Федір, студент 3-го курсу Університету ім. Св. Володимира (нині КНУ ім. Т. Шевченка), теж брав участь у бою під Крутами в складі Студентської сотні. Він був серед бійців, які потрапили в полон до червоногвардійців і були розстріляні.

 

Захід організували громадська організація "Українська ініціатива" у співпраці з Департаментом культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської облдержадміністрації, Варвинською районною державною адміністрацією за сприяння Чернігівської обласної державної адміністрації, Міністерства інформаційної політики України та Українського інституту національної пам’яті.

ДОВІДКА:

Аверкій Гончаренко (1890—1980) — випускник Прилуцької гімназії та Чугуївського військового училища (1912).

Служив у Російській імператорській армії. З початком Першої світової війни призначений командиром роти 260-го піхотного Брацлавського полку. З 1916 року — командир батальйону, штабс-капітан, згодом — курсовий старшина 2-ї Київської школи прапорщиків.

У 1917 році здобув звання капітана, займався українізацією військової школи. Із січня 1918 року — командир куреня 1-ї Української військової школи ім. Б. Хмельницького. Протягом 1918—1919 роках служив на адмінстративних посадах в Армії УНР.  У 1920—1921 pоках — курсовий старшина Кам'янець-Подільської спільної юнацької школи.

У міжвоєнний час проживав у м. Станиславові (Івано-Франківську).

Під час Другої світової війни зголосився до дивізії військ СС "Галичина" у складі збройних сил Третього Райху. Спершу служив у Військовій управі дивізії, з вересня 1944 року — у штабі її 30-го полку.

8 травня 1945 року інтернований військами Союзників в Австрії. З 1947 року жив в еміграції.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.