Україна закликала кінотеатри США бойкотувати російський фільм «Т-34»

Посольство України в США закликало американські кінотеатри не показувати російський пропагандистський фільм "Т-34", який "відкрито поширює та популяризує сучасну агресію Російської Федерації у світі".

Про це повідомляється на сторінці посольства у Facebook – предає канал "Прямий".

 

"Посольство закликало кінотеатри відмовитись від демонстрації фільму, який відкрито поширює та популяризує сучасну агресію Російської Федерації у світі, жертвою якої стала і Україна, використовуючи для цього історичну пам'ять про героїв Другої світової війни", - йдеться у повідомленні.

У відомстві подякували представникам української громади в США, яким вже вдалось зупинити покази фільму "Т-34" у їхніх містах.

Дипломати закликали всіх інших активістів "приєднатись до спільних зусиль та звернутись до місцевих кінотеатрів з закликом про заборону показу кінострічки".

Зазначається, що наразі показ фільму "Т-34" планується принаймні у 14- містах у штатах Нью-Йорк, Техас, Каліфорнія, Огайо, Мічиган, Філадельфія, Вірджинія, Флорида, Іллінойс, Мериленд, Колорадо, Вашингтон, Массачусетс.

 

Видання ВістіПро повідомляє, що картина розповідає про героїчний вчинок російського командира танка, який з екіпажем на одній бойовій машині вступив в бій з цілою ротою танків і потрапив до полону нацистів.

Ворог вигадує кривавий план – зробити живі мішені з уцілілих російських танків для тренування власних курсантів. Однак головний герой вирішує використати приховані залишки боєкомплекту і влаштовує показове знищення ворога на полігоні. Після героїчної перемоги над нацистами танк виривається з Німеччини.

У виданні відзначають, що останнім часом головною російською "скрєпою" стали спогади про війну та героїчні подвиги дідів. Тому не дивно, що саме кіно на цю тему отримує широку підтримку від російської влади та завзято рекламується на головних федеральних каналах РФ.

Однак ставки Кремля не зіграють на звичайному історичному фільмі. Саме тому кожна нова картина пронизана пропагандою. "Т-34" не став виключенням.

Від самого початку фільм ставить акценти на тому, хто головний. Серед героїв є "боязкий українець" і "ґрунтовий мехвод білорус". При цьому лише російський командир безстрашний та непереможний. Можна почути й фразу "Бандера прямо перед нами". І це лише те, що лежить на поверхні.

У світлі розгортання чергової гонитви озброєнь, РФ не втратила можливості вкотре показати усім, що саме її танки здатні були протистояти десяткам танків нацистів й вийти з боїв переможцями.

Читайте також:

Німеччина спростувала інформацію про виплати пенсій бельгійським воякам Ваффен-СС

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!