Україна закликала кінотеатри США бойкотувати російський фільм «Т-34»

Посольство України в США закликало американські кінотеатри не показувати російський пропагандистський фільм "Т-34", який "відкрито поширює та популяризує сучасну агресію Російської Федерації у світі".

Про це повідомляється на сторінці посольства у Facebook – предає канал "Прямий".

 

"Посольство закликало кінотеатри відмовитись від демонстрації фільму, який відкрито поширює та популяризує сучасну агресію Російської Федерації у світі, жертвою якої стала і Україна, використовуючи для цього історичну пам'ять про героїв Другої світової війни", - йдеться у повідомленні.

У відомстві подякували представникам української громади в США, яким вже вдалось зупинити покази фільму "Т-34" у їхніх містах.

Дипломати закликали всіх інших активістів "приєднатись до спільних зусиль та звернутись до місцевих кінотеатрів з закликом про заборону показу кінострічки".

Зазначається, що наразі показ фільму "Т-34" планується принаймні у 14- містах у штатах Нью-Йорк, Техас, Каліфорнія, Огайо, Мічиган, Філадельфія, Вірджинія, Флорида, Іллінойс, Мериленд, Колорадо, Вашингтон, Массачусетс.

 

Видання ВістіПро повідомляє, що картина розповідає про героїчний вчинок російського командира танка, який з екіпажем на одній бойовій машині вступив в бій з цілою ротою танків і потрапив до полону нацистів.

Ворог вигадує кривавий план – зробити живі мішені з уцілілих російських танків для тренування власних курсантів. Однак головний герой вирішує використати приховані залишки боєкомплекту і влаштовує показове знищення ворога на полігоні. Після героїчної перемоги над нацистами танк виривається з Німеччини.

У виданні відзначають, що останнім часом головною російською "скрєпою" стали спогади про війну та героїчні подвиги дідів. Тому не дивно, що саме кіно на цю тему отримує широку підтримку від російської влади та завзято рекламується на головних федеральних каналах РФ.

Однак ставки Кремля не зіграють на звичайному історичному фільмі. Саме тому кожна нова картина пронизана пропагандою. "Т-34" не став виключенням.

Від самого початку фільм ставить акценти на тому, хто головний. Серед героїв є "боязкий українець" і "ґрунтовий мехвод білорус". При цьому лише російський командир безстрашний та непереможний. Можна почути й фразу "Бандера прямо перед нами". І це лише те, що лежить на поверхні.

У світлі розгортання чергової гонитви озброєнь, РФ не втратила можливості вкотре показати усім, що саме її танки здатні були протистояти десяткам танків нацистів й вийти з боїв переможцями.

Читайте також:

Німеччина спростувала інформацію про виплати пенсій бельгійським воякам Ваффен-СС

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.