На Волині знайшли артилерійські снаряди Другої світової війни. ФОТО

За два дні піротехніки вилучили та знищили десять артилерійських снарядів часів Другої Світової війни, які знайшли волиняни.

Про це повідомляє Таблоїд Волині.

 Фото: Таблоїд Волині

Небезпечні знахідки громадяни зробили у лісах Володимир-Волинського, Ківерцівського, Маневицького і Турійського районів, йдеться у повідомленні.

Зокрема, 18 лютого староста Гайківської сільради випадково знайшов 122-міліметровий артснаряд.

Того ж дня у лісовому масиві біля села Туровичі "чорні" археологи відкопали відразу сім снарядів калібру 76 міліметрів.

 Фото: Таблоїд Волині

Наступного дня, 19 лютого, рятувальники отримали повідомлення від волинян про підозрілі знахідки поблизу сіл Тростянець та Годомичі. Сапери ідентифікували їх як 152- та 76-міліметрові артилерійські снаряди часів останньої війни.

 Фото: Таблоїд Волині

Усі вибухонебезпечні предмети вилучили та знешкодили бійці групи піротехнічних робіт аварійно-рятувального загону спецпризначення УДСНС.

Рятувальники нагадують, що усі подібні знахідки, незважаючи на значний вік, вкрай небезпечні, тож волинян закликають у жодному разі не чіпати їх, а негайно телефонувати на номер "101".

Читайте також:

Тисячу жителів Кельна евакуювали через бомбу часів Другої світової

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.