Аквалангісти втопили бюст Леніна у кар’єрі під Дніпром

Група дайверів опустила бюст Володимира Леніна на дно затопленого кар'єру в селі Новомиколаївка Дніпропетровської області.

Відповідні фото та відео у Facebook опублікував інструктор з підводного плавання Андрій Воробйов, повідомляє Українська Правда.

"Ми з нього, зробили казку, він став туманом і персонажем з фільму про любов до глибини", - написав Воробйов.

Фото: Андрій Воробйов

 

Бюсту домалювали борідку, вуса і надягли на Леніна жовту бандану і опустили на глибину у майже 35 метрів.

За словами дайвера, відтепер Ленін став "любов'ю глибини".

Затоплений кар’єр перетворився на підводний парк для українських дайверів, на його базі підводники тренуються.

Глибина кар’єру місцями сягає 46-47 метрів.

 Фото: Андрій Воробйов

До цього в нього спустили автомобіль, мотоцикл, кабіну "Камаза", пивний павільйон, автоцистерну та автобус.

За словами дайверів, їхня мета створити в Україні повноцінний комфортабельний дайв-центр.

Читайте також:

Пам’ятник Леніну на ProZorro продали за 220 тисяч

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.