Алею Героїв Небесної Сотні прикрасили тисячі паперових ангелів

Вчора, в п’яту річницю початку розстрілів на Майдані учасників Революції Гідності, Алею Небесної Сотні в Києві прикрасили тисячі паперових ангеликів. Саме так уже вкотре кияни вшанували пам’ять жертв розстрілу 18-20 лютого 2014 року на вулиці Інститутській у Києві.

Про це повідомляє Український інститут національної пам’яті.

 Фото: УІНП

Ініціатором тихої акції "Ангели пам‘яті" традиційно виступила відома співачка та волонтерка Анжеліка Рудницька та мистецька агенція "Територія А". Цьогоріч її підтримали Музей Революції Гідності та Центр фольклору та етнографії Інституту філології КНУ імені Шевченка. А також сотні киян, які самі і з дітьми вирізали паперові фігурки та принесли їх на акцію.

За словами Анжеліки Рудницької, з кожним роком масштаби акції зростають. "Коли ми прийшли перший раз розвісити ангелів, ми практично всі були між собою знайомі. А зараз я багатьох із тих, хто прийшов, навіть не знаю.

Але я бачу: якщо в руках є ангели, то це наші люди. Приходять школярі, приходять старші люди. До неї може долучитися кожен, вирізавши з паперу фігурку ангела і повісивши на дерево біля свого будинку. Ми назвали нашу акцію тихою, бо справжня пам’ять не потребує зайвих слів і пояснень. Як і молитва", - зазначила активістка.

Цього року тиха акція "Ангели пам’яті" вперше вийшла за межі України. Якщо минулого року до неї приєдналися лише Рівне і Коломия, то нині вона відбулася в усіх містах Львівщини та Луганщини, багатьох обласних центрах, а також у Польщі, Туреччині, Латвії, США, Греції, Франції.

"Акція уже живе своїм життям і я навіть не знаю точної кількості міст, які приєдналися до нас", - зізнається Анжеліка Рудницька.

Серед учасників акції були батьки загиблих героїв, свідки тих подій, бійці добровольчих батальйонів та ЗСУ. Тиха акція "Ангели пам’яті" стала однією з перших із низки заходів, приурочених до 5-ї річниці Небесної Сотні.

Детальніше з переліком усіх заходів можна ознайомитися на сайті Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності або на його сторінці в мережі "Фейсбук".

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.