Британські вчені розшифрували давні заклинання знайдені у печері

У Великобританії всередині печери знайшли давні заклинання. Люди вірили, що написи відлякують злих духів.

Пам'ятку виявили у каньйоні Кресвелл-Крегс на кордоні між графствами Ноттінггемпшир та Дербішир у центрі Англії, повідомляє gazeta.ua з посиланням на The Guardian.

 У печері знайшли заклинання від нечисті.

Фото: The Guardian

Учені вважають, що знаки на стінах вирізали між XVI та XIX століттями. Місцеві вірили, що в печерах може чаїтися нечиста сила і намагалися вберегти своє селище, яке до середини XIX століття розташовувалося поблизу каньйона.

"Феї, відьми, чого б ви не боялися, це було там", – каже дослідниця Алісон Ферн.

У зображеннях поєднується християнська символіка та язичницькі мотиви.

Пол Бейкер, директор Фонду спадщини Кресвелл, розповів, що дослідники знали про ці знаки давно, але вони не підозрювали про їхній вік та призначення.

"Ми казали людям, що це вікторіанське графіті. Ми поняття не мали. Ви можете уявити, якими дурнями ми почуваємося?" – сказав він.

Печера з малюнками закрита для відвідувачів. Дослідники вважають, що знайшли найбільшу колекцію захисних знаків у країні.

Читатйте також:

У Помпеях археологи знайшли фреску з Нарцисом. ФОТО

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.