АНОНС: Презентація книги Д. Малкова «Про киян відомих і призабутих»

Остання книжка Дмитра Васильовича Малакова відкриває нові сторінки про киян відомих і не вельми знаних, але таких, які залишили свій слід в історії Києва, серед них – мистецтвознавець Володимир Пещанський, архітектори Микола Даміловський і Василь Листовничий, художник Віктор Цимбал…

Про це повідомляють організатори у Фейсбук.

 

Дмитро Васильович Малаков (1937–2019), за фахом будівельник (Київський інженерно-будівельний інститут (1960)), за покликанням краєзнавець, член Національної спілки краєзнавців України, лауреат Премії ім. Дмитра Яворницького.

Його дослідження, де поєднуються глибокі фактологічні знання, ерудиція, точність і образність висловлювань – завжди користувалися неабиякою популярністю, як серед читачів, так і серед слухачів, бо розповіді його були не менш цікавими, ніж книжки.

Від 1970 року публікувався у періодиці та наукових збірках, був автором путівників по Україні і Києву, альбомів, присвячених минулому столиці та творчості старшого брата, відомого українського художника Георгія Малакова, монографій про історію забудови Києва та його архітекторів, численних спогадів.

Особливе місце у доробку автора посідають видання, присвячені періоду Другої світової війни та окупації Києва. У своїх розвідках автор завжди спирався як на архівні, так і на сімейні документи; наукові публікації та спогади учасників тодішніх подій.

У заході візьмуть участь:

•        Зінаїда Стась, директор Видавничого дому "КИЙ", де вийшла книга;

•        Ольга Сабанська, праонука архітектора М. Шехоніна;

•        Григорій Савченко, к. іст. н., професор, голова Київської обласної організації Національної спілки краєзнавців України;

•        Ірина Малакова, архітектор-реставратор, член Національної спілки архітекторів України, автор проектів реставрації понад 50 пам'яток архітектури Києва та інших місць України.

Час: 18 лютого, понеділок,о 17:00

Місце: Державна наукова архітектурно-будівельна бібліотека імені В. Г. Заболотного, просп. Перемоги, 50, м. Київ

Контакти: Світлана Кирій, Людмила Рабчевська, тел.: (044) 456-01-72

ВХІД ВІЛЬНИЙ

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".