В Іспанії ексгумують тіло диктатора Франсіско Франко з могили

Уряд Іспанії схвалив рішення про ексгумацію тіла диктатора Франсіско Франко з меморіального комплексу в Долині полеглих.

Про це повідомляє УНН із посиланням на іспанське видання El Pais.

 Фото: El Pais

Родині Франко дали 15 днів на вибір нового місця поховання. В іншому випадку його вибере уряд.

Швидше за все, нащадки диктатора, що виступають проти його перепоховання, спробують оскаржити рішення у Верховному суді.

Лівоцентристський уряд Іспанії вважає, що могила Франко в центрі меморіалу жертвам громадянської війни, де поховані загиблі з обох сторін, поділяє суспільство. Крім того, закон 2007 року забороняв публічне прославляння диктатора.

Раніше уряд Іспанії відмовив родичам Франко у проханні перенести останки в крипту мадридського собору Альмудена, обґрунтувавши відмову міркуваннями "громадської безпеки".

Довідка: Франсіско Франко керував Іспанією з 1939 по 1975 рік. Каудільйо (ісп. Caudillo de España por la gracia de Dios — голова Іспанії милістю Божою), який прийшов до влади після перемоги антиреспубліканських сил в громадянській війні 1936–1939 рр., помер у віці 82 років у мадридській лікарні від серцевого нападу.

Комплекс, в якому похований диктатор, почали споруджувати у 1940 році за наказом самого диктатора як монумент пам’яті всіх загиблих у громадянській війні. Будівництво Долини полеглих велося силами ув’язнених і було завершено в 1958 році.

Влада королівства заявили про намір перенести останки Франко в червні поточного року. Попередній уряд Маріано Рахоя, який представляв консервативну Народну партію, відмовилося переносити поховання, незважаючи на парламентську резолюцію, яка закликає до такого кроку. Парламент прийняв її травнем 2017 року за ініціативою соціалістів.

Читатйте також:

В Іспанії розсекретять документи часів Франко

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.