На Гібралтарі знайшли відбитки, схожі на сліди неандертальця

Колектив дослідників зміг виявити відбиток ноги, схожий на слід Homo neanderthalensis, в піщаних відкладеннях Гібралтару.

Якщо припущення підтвердиться, це буде другий випадок виявлення слідів неандертальця в історії науки, повідомляє "Новое время" з посиланням на статтю в EurekAlert! .

Сліди виявлені в результаті дослюдження піщаної дюни біля затоки Каталан, яка омиває гібралтарську скелю зі сходу. Піщані відкладення в дюнах над Каталанською затокою є пережитком останнього заледеніння, коли рівень моря був на 120 метрів нижче нинішніх рівнів, і величезне поле дюн простягалося на схід від підвалини гібралтарської Скелі.

Вік знахідок вдалося визначити за допомгою оптично стимульованого люмінесцентного датування OSL. Цей метод показує, як давно гірська порода останній раз під сонячними променями. Результати дослідження показали вік біля 28 тисяч років.

Перші сліди хребетних були знайдені тут у 2009 році. У подальшому завдяки природному відшаруванню піску відкрилися додаткові матеріали, що дозволило провести детальне вивчення слідів.

 

Сліди, які вдалося ідентифікувати, підтвердили відповідність видам, які мешкали в районі Гібралтару, згідно з викопним матеріалом. Отже, землею Гібралтару ходили: представники хоботних (прямобивневий слон), парнокопитних (європейський олень, гірський козел, тур) і хижих ссавців (леопард) .

Але з-поміж слідів тварин вирізняється слід людиноподібної істоти, заввишки 106 - 126 сантиметрів. Пропорції стопи й вік знахідки спонукали вчених до припущення, що відбиток залишив неандерталець.

Якщо дані підтвердяться, це будуть другі в світі подібні сліди. Перші були знайдені в печері Вартоп в Румунії. Ці знахідки надають ще більшу міжнародну значимість спадщини Гібралтару, який був в 2016 році оголошено об'єктом всесвітньої спадщини.

З приводу відкриття міністр у справах спадщини Гібралтару Джон Кортес, заявив: "Це незвичайне дослідження, яке дає нам неймовірне розуміння дикої природи минулого Гібралтару. Нам всім потрібно час, щоб представити сцену, коли ці істоти гуляли по нашому ландшафту. Я вітаю дослідницьку групу з виявленням цього дивного, прихованого свідоцтва про минуле нашої Скелі".

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.