На Гібралтарі знайшли відбитки, схожі на сліди неандертальця

Колектив дослідників зміг виявити відбиток ноги, схожий на слід Homo neanderthalensis, в піщаних відкладеннях Гібралтару.

Якщо припущення підтвердиться, це буде другий випадок виявлення слідів неандертальця в історії науки, повідомляє "Новое время" з посиланням на статтю в EurekAlert! .

Сліди виявлені в результаті дослюдження піщаної дюни біля затоки Каталан, яка омиває гібралтарську скелю зі сходу. Піщані відкладення в дюнах над Каталанською затокою є пережитком останнього заледеніння, коли рівень моря був на 120 метрів нижче нинішніх рівнів, і величезне поле дюн простягалося на схід від підвалини гібралтарської Скелі.

Вік знахідок вдалося визначити за допомгою оптично стимульованого люмінесцентного датування OSL. Цей метод показує, як давно гірська порода останній раз під сонячними променями. Результати дослідження показали вік біля 28 тисяч років.

Перші сліди хребетних були знайдені тут у 2009 році. У подальшому завдяки природному відшаруванню піску відкрилися додаткові матеріали, що дозволило провести детальне вивчення слідів.

 

Сліди, які вдалося ідентифікувати, підтвердили відповідність видам, які мешкали в районі Гібралтару, згідно з викопним матеріалом. Отже, землею Гібралтару ходили: представники хоботних (прямобивневий слон), парнокопитних (європейський олень, гірський козел, тур) і хижих ссавців (леопард) .

Але з-поміж слідів тварин вирізняється слід людиноподібної істоти, заввишки 106 - 126 сантиметрів. Пропорції стопи й вік знахідки спонукали вчених до припущення, що відбиток залишив неандерталець.

Якщо дані підтвердяться, це будуть другі в світі подібні сліди. Перші були знайдені в печері Вартоп в Румунії. Ці знахідки надають ще більшу міжнародну значимість спадщини Гібралтару, який був в 2016 році оголошено об'єктом всесвітньої спадщини.

З приводу відкриття міністр у справах спадщини Гібралтару Джон Кортес, заявив: "Це незвичайне дослідження, яке дає нам неймовірне розуміння дикої природи минулого Гібралтару. Нам всім потрібно час, щоб представити сцену, коли ці істоти гуляли по нашому ландшафту. Я вітаю дослідницьку групу з виявленням цього дивного, прихованого свідоцтва про минуле нашої Скелі".

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.