АНОНС: У Могилянці експонуватимуть "Портрет Хелени Потоцької з Радзивіллів"

Музей НаУКМА запрошує оглянути стендовий виставковий проект "Навколо одного образу. Портрет Хелени Потоцької з Радзивіллів авторства Мойсея Лейбовського" з нагоди 145-ї річниці від дня народження Хелени Потоцької.

Головний об'єкт виставки – портрет Хелени (Гелени) Потоцької, який належить до фондової колекції Вінницького обласного художнього музею та який став предметом масштабних досліджень кандидата історичних наук Оксани Лобко, авторки та кураторки виставкового проекту.

Виставка розповідає про життя та діяльність двох осіб: героїню портрету Хелену (Гелену) Потоцьку, і про життя та творчість малознаного в Україні польсько-литовського художника Мойсея Лейбовського (1878-1942/43).

 

Матеріали для виставки було зібрано з 25 архівних установ та приватних колекцій. Представлено фотографії та фото документальних матеріалів з приватного родинного архіву Потоцьких, Головного архіву давніх актів у Варшаві, Державного архіву у Любліні, Музею-замку у Ланьцуті, Єврейського історичного інституту у Варшаві, Окружного музею у Жешуві, Регіонального музею у Ченстохові, Національного музею Литви, Литовського художнього музею, Литовського художнього фонду, Державного єврейського музею Віленського Гаону та ін.

Долучились до проекту знані польські науковці (Jerzy Malinowski, Urszula Makowska) та литовські мистецтвознавці (Laima Laučkaitė-Surgailienė, Jolanta Širkaitė, Vilma Grad, Reda Griskaite), які надавали консультації стосовно художника Лейбовського та періоду його творчості у Вільно.

ДОВІДКА:

Хелена (Гелена) уроджена княжна Радзивілл (1874–1958) походить із знаної польської родини Радзивіллів (Берлінська гілка родини). Народилась 1874 року у Берліні й була молодшою дочкою князя Антонія Вільгельма Раздивілла, ХIV несвіжського ордината, та французької аристократки Марії Доротеї (Дороти) Ельжбети з дому маркізів де Кастеллан.

У 1892 році Хелена вийшла заміж за польського аристократа Юзефа-Миколая Потоцького (1862–1922), власника чималих маєтків на Волині з центральною садибою та палацом в смт. Антонінах (нині – Красилівський район Хмельницької області). Померла 1956 року у Мадриді, похована у містечку Монтрезор (Франція).

Мойсей (Мойша) Лейбовський (1876–1942/43, загинув у катівнях гетто) – один із відомих художників Вільна (сучасний Вільнюс, Литва) єврейського походження, чия діяльність припадає на кінець ХІХ та першу половину ХХ століття. У своїй творчості автор відображає природу, життя та звичаї жителів єврейських кварталів великих та малих містечок. Очолював Віленське товариство єврейських художників-пластиків до Другої світової війни.

Мойша Лейбовський був відомим портретистом, чимало його робіт зберігається у музеях Польщі та Литви, приватних колекціях. Майстерно володів і графічними техніками живопису. Захоплений художник відкривав для культурно-мистецького загалу Європи яскравий і барвистий світ вулиць та красу оригінальних споруд старих міст, передаючи його вишуканими й експресивними засобами малярства.

Виставка відкривається 14 лютого й діятиме 30 березня 2019 року з 10.00 до 18.00 окрім вихідних.

Місце: Музеї Національного університету "Києво-Могилянська академія" (Київ, вул. Г. Сковороди, 2). Вхід на виставку через перший корпус НаУКМА.

Організатор: Музей НаУКМА.

Вхід вільний.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.