У Сумах відкрили виставку "Сумщина в Українській революції 1917–1921 років"

Тематична виставка "Сумщина в Українській революції 1917–1921 років. Видатні військові та державні діячі" розповідає про постаті 21 діяча Української революції – уродженців Сумщини, з них 14 – видатні державні діячі, 7 – військові діячі.

Виставка організована Сумською облдержадміністрацією паралельно з реалізацією загальноукраїнського проекту "Місця пам’яті Української революції 1917‒1921 років", повыдомляє Сумський історичний портал.

Відкрив виставку керівник апарату облдержадміністрації Дмитро Живицький.

"Сумщина також багата на людей, які воювали за Українську державність, – говорив Дмитро Живицький, – На території населених пунктів сучасної Сумської області відбувались бої з більшовицькими військами, проголошувалась українська влада, створювалися державні органи та установи, кипіло громадсько-політичне життя".

 

Цікаві факти про героїв цієї виставки розповів кандидат історичних наук, доцент Сумського державного університету, один із її авторів Валерій Власенко.

"Як відомо, українська революція тривала з 1917 по 1921 рік. За цей період на території України функціонували Українська центральна республіка періоду Центральної Ради, Українська Держава Павла Скоропадського, Українська Народна Республіка періоду Директорії і Західноукраїнська Народна Республіка. Герої нашої виставки – це уродженці Сумщини, які брали участь у розбудові цих чотирьох країн. Деякі з персоналій взагалі невідомі. Ми відкриваємо їх імена і хочемо, щоб їх знали і пам’ятали", – сказав він.

 

Серед відомих уродженців Сумщини, Валерій Власенко, зокрема, розповів про Миколу Василенка, який був членом Центральної Ради, а згодом виконувачем обов’язків прем’єр-міністра за часів Павла Скоропадського та міністром закордонних справ.

 

Інший уродженець Сумщини – Олександр Греков був генерал-хорунжим армії УНР, військовим міністром УНР і головнокомандувачем Української Галицької армії (Збройних сил ЗУНР).

 

Не оминув історик і Олександра Олеся, якого знають більше як поета-лірика. Олесь був дипломатом, культурним аташе у 1919 році при дипломатичних представництвах України в Угорщині і в Відні. Зокрема, завдяки йому було відкрито Український вільний університет, бо поет віддав у заставу наклад своєї книги, оціненої у 100 тисяч австрійських крон.

Комплекти плакатів тематичної виставки передано до міст і районів, закладів культури та освіти з метою презентації та донесення до жителів області інформації про роль Сумщини в історичному творенні української держави.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".