АНОНС: У "Мистецькому арсеналі" покажуть "Дивовижні історії Криму"

З 26 лютого по 5 травня 2019 року в "Мистецькому арсеналі" працюватиме виставка "Дивовижні історії Криму".

Про це повідомляє Інститут археології НАН.

Серед матеріалів представлені будуть артефакти з археологічних розкопок у Криму та на прилеглих територіях, які зберігаються в Археологічному музеї та Наукових фондах Інституту археології НАН України.

 

Значна кількість знахідок експонуватимуться вперше. Широкому загалу відкриються матеріали від крем’яних знарядь праці кам’яного віку до поховальних конструкцій із християнською символікою середньовічного часу.

Археологічні пам’ятки займуть лише частину виставкового простору, однак постануть фактично основою, на якій базувалася подальша історія регіону й України в цілому.

Це – модельовані черепи катакомбної культури, кіммерійська стела, багаті поховальні дари скіфів, сарматська зброя, витончений посуд давніх греків, і звичайно ж, численні прикраси різних часів: коштовні, сакральні, або просто дорогі серцю для своїх власників. Усе вони – сліди, за якими можна "читати" історію багатьох етносів, які в різний час заселяли територію Криму.

26 лютого, вівторок, 19.00

Місце: "Мистецький арсенал" (Київ, вул. Лаврська, 10-12).

Організатори проекту: "Мистецький арсенал" та "Кримський Дім" за підтримки Міністерства інформаційної політики України та Міністерства культури України.

26-27 лютого вхід на виставку вільний.

У пошуках Костя Щита

На початку 2021 року, гортаючи скановані копії українського щоденника "Свобода", я натрапив на вельми просте пошукове оголошення: людина, яку шукали, була родом з моєї рідної Мерефи. Як згодом стало відомо, цією людиною був Костянтин Мусійович Щит — старшина української армії та тенор Української Республіканської Капели, яскраву історію життя якого впродовж майже сторіччя тримали в таємниці родичі з двох різних частин світу.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.