In memoriam. Померла американська україномовна письменниця Патриція Килина

9 лютого в Санта-Моніці, штат Каліфорнія, США на 82-му році життя померла відома американська та українська письменниця, одна із колишніх членів Нью-Йоркської групи Патриція Килина.

Про це повідомляє сайт "Читомо". Останніми роками письменниця хворіла на рак.

Справжнє ім’я Патриції Килини — Патриція Нелл Воррен (Patricia Nell Warren). Вона народилася 15 червня 1936 року в штаті Монтана в американській родині, яка мала німецько-норвезько-ірландське коріння. Здобувши середню освіту, Патриція вступила до Манхеттенвільського коледжу (Manhattanville College) неподалік Нью-Йорка, де студіювала середньовічну літературу. По закінченні студій працювала редактором у журналі "Reader’s Digest".

 Патриція Нелл Воррен (Патриція Килина), Лос-Анджелес (США), 2009. Фото: Tyler St. Mark

Патриція Килина одружилася з поетом Нью-Йоркської групи Юрієм Тарнавським. У 1957 році, самостійно опанувавши українську мову, почала писати поезію українською мовою. Цікавилася й досліджувала ряд тем із міфології Середнього Сходу, культури Давнього Єгипту та історії старовинного килимарства.

Окрім поезії українською, Патриція Килина видала також кілька повістей англійською мовою. Разом із Юрієм Тарнавським переклала англійською добірку українських народних дум, а також ряд новел Василя Стефаника та Михайла Коцюбинського.

У подальшому письменниця написала низку романів англійською мовою, одною з тем яких були нетрадиційні стосунки та їх сприйняття в суспільстві. Найвідоміший роман на цю тематику — "Бігун попереду" (англ. The Front Runner), що розійшовся загальним накладом 10 мільйонів примірників та був перекладений десятьма мовами.

Вірші українською друкувала в збірниках Нью-Йоркської групи та в журналі "Сучасність". Велика добірка поезій Патриції Килини з біографічною довідкою та коротким аналізом творчості опублікована в антології "Поза традиції".

Нагадаємо, у вересні 2018 року помер ще один відомий український письменник та редактор, член Нью-Йоркської поетичної групи Богдан Рубчак.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.