АНОНС: У Києві відкриється виставка української дитячої іграшки від Русі до сучасності

13 лютого в Музеї історії міста Києва відкриється виставка української дитячої іграшки "Традиційні гаджети. Київська керамічна іграшка від Русі до сучасності".

Про це повідомляє Музей історії міста Києва.

Основою експозиції є фонди музею, де зберігається одна з найбільших в Україні колекцій глиняних іграшок від давньоруської доби (Х-ХІІІ ст.) до нового часу (ХVIIІ-ХІХ ст.). В експозиції також будуть представлені експонати дрібної керамічної пластики з колекції Інституту Археології НАН України. 

Більшість іграшок експонуватиметься вперше. Скориставшись QR-кодом, подивитися виставку можна буде на персональних гаджетах. На музейній археологічній виставці 3D-моделі експонатів та їх анімації у такій кількості використовуватимуться в Україні вперше.
 Підготовка виставки. Фото зі сторінки Музею історії міста Києва у "Фейсбуці"
Для створення атмосфери епох, у які були виготовлені іграшки, на виставці будуть представлені фотографії-реконструкції на автентичному тлі: керамічними іграшками бавляться діти, вбрані у відтворені костюми різних історичних періодів.
Звуковий супровід виставки забезпечуватиме Наталія Жижченко (ONUKA). Вона записала у власному виконанні гру на свищиках ХVII-ХVIIІ ст. з музейної колекції. Відтак завдяки Наталії звуки трьохсотлітньої давнини, що мовчали сотні років, залунають знову. 
Під час виставки художник-кераміст проводитиме майстер-класи зі створення глиняних іграшок. Відвідувачі зможуть спробувати власноруч створити іграшку. Майстер-класи поводитимуться за попереднім записом. 

Для любителів загадок і квестів розроблено серію завдань по виставці, які допоможуть перевірити їх знання та кмітливість. 
13 лютого, середа, 10.00
Місце: Музей історії міста Києва (вул. Б. Хмельницького, 7).
Організатори: Музей історії міста Києва, департамент культури КМДА.
Вхід за ціною квитка до музею.
 
Виставка триватиме до 14 березня 2019 року.
 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.