Вийшла восьма книга серії "Реабілітовані історією. Рівненська область"

Восьма книга серії "Реабілітовані історією. Рівненська область" містить інформацію про 2981 репресованого мешканця Рівненщини та переслідування релігійної сіпльноти реформатів.

Про це повідомив керівник науково-редакційної групи серії історик Андрій Жив’юк на своїй сторінці у "Фейсбуці".

"Отримали восьму книгу "Реабілітовані історією. Рівненська область". Традиційно дякуємо тим, хто причетний до її видання — обласній раді, обласній державній адміністрації, державному архіву, управлінню служби безпеки, головному управлінню поліції, головній редколегії в Києві, членам науково-редакційної групи, авторам статей, видавцям, усім, хто допоміг. Пам'ятаймо про тих, хто поліг і хто пережив", — написав він.

 

Видання складається з історичних нарисів, документальної та ілюстративної частин, а також анотованих довідок на 2981 мешканця області, який зазнав політичних репресій за комуністичних часів і був реабілітований (прізвища на літери "Р" і "С").

Опубліковані дослідження й документи стосуються діяльності Української євангельсько-реформованої церви, українських самостійницьких настроїв серед вояків Червоної армії напередодні німецько-радянської війни, репресій проти мешканців Рівненщини, які перебували на окупованій нацистами території.

Завантажити електронну версію книги можна на сайті.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.