Про Василя Вишиваного пишуть оперу на лібрето Жадана

На лібрето письменника Сергія Жадана створюється опера про австрійського ерцгерцога Вільгельма фон Габсбурга (Василя Вишиваного), який став українським військовим діячем.

Про це в інтерв'ю Цензор.НЕТ сказала Олександра Саєнко, організатор фестивалю української культури в Австрії UStream.

"Пишемо оперу про Василя Вишиваного, ерцгерцога Вільгельма фон Габсбурга Лотаринзького, який загинув через любов до України. Ми розповіли про наш проект главі дому Габсбургів Карлу фон Габсбургу, хочемо запросити його на прем‘єру, яка відбудеться наприкінці року в Харкові. Ця опера — наша подяка цій родині, вони дуже підтримують Україну", — повідомла Саєнко.

Вона додала, що смиволічно, що прем'єра опери відбудеться саме в білатеральний рік культур. 

Ініціатором і меценатом проекту виступив Почесний консул Австрії в Харкові Всеволод Кожем'яко. Лібрето написав письменник Сергій Жадан, музику  Алла Загайкевич. Режисером-постановником запрошено Ростислава Держипільського.

"Усі  видатні фігури в українському мистецтві. Харківський національний театр опери і балету — наш партнер, прем‘єра відбудеться саме там. Сподіваюсь, що колись зможемо привезти цю оперу до Австрії",  сказала вона.

ДОВІДКА:

Вільгельм Франц фон Габсбург-Лотаринзький (1895—1948) — український військовий діяч, політик, дипломат, поет, австрійський архікнязь (ерцгерцог) династії Габсбургів. Вільгельма Габсбурга знали в Україні як Василя Вишиваного, під ім'ям, яке йому дали українські воїни під час Першої світової Війни.

 Вільгельм фон Габсбург

Навесні 1918 року Вільгельм Габсбург очолив "Групу архикнязя Вільгельма" австрійського війська, до якої входив і Легіон Українських січових стрільців.

За Берестейським мирним договором це формування в складі австрійської армії ввійшло в Українську Народну Республіку на правах союзника.

У вересні 1919 року за Директорії Габсбурга призначили головою відділу закордонних зв'язків Головного Управління Генерального штабу Армії УНР.

З березня 1920 року Василь Вишиваний жив в еміграції у Відні, Австрія, і через несприйняття союзу з Польщею більше не співпрацював з УНР.

У роки Другої світової війни він брав участь в антинацистському русі Опору, підтримував контакти з ОУН та французькою розвідкою.

26 серпня 1947 року Вільгельма Габсбурга заарештувала радянська контррозвідка СМЕРШ і вивезла до Києва. Помер ерцгерцог у Лук'янівській в'язниці 18 серпня 1948 року.  
 

Нагадаємо, у Вінницькій області відкрили меморіальну таблицю підполковнику Армії УНР, художнику, геральдисту та письменнику Миколі Битинському.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.