In memoriam. Помер відомий краєзнавець Дмитро Малаков. ДОПОВНЕНО

Відомого столичного історика не стало дев'ятого січня

Про це повідомляє "День" з посиланням на сторінку у Facebook краєзнавця Віктора Киркевича.

 Фото звідкритих джерел

"Пішов з життя кращий: друг, вчений, краєзнавець, музейник, просвітитель, книгознавець ... і просто прекрасна людина Дмитро Малаков ... Його книга "По Брацлавщині", вже тоді показала мені, як потрібно писати про рідний край, про дорогих твоєму серцю і душі місцях", - пише Киркевич.

Дмитро Малаков був членом Національної спілки краєзнавців України, лауреатом Премії імені Дмитра Яворницького.

Народився 13 жовтня 1937-го у родині службовців у Києві. Під час окупації міста перебував у дитячих будинках на Солом'янці, Керосинній та у Ворзелі.

1960-го закінчив Київський інженерно-будівельний інститут (нині Київський національний університет будівництва і архітектури). Працював за фахом у системі Київенерго, згодом на заводі "Арсенал" у Києві.

20 років працював у Музеї історії Києва, був заступником директора музею.

Прощання із Дмитром Малаковим відбудеться у п'ятницю 11 січня об 11:00 на Байковому цвинтарі у Крематорії.

Адреса: вулиця Байкова, 16.

Про це стало відомо від родини покійного. 

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".