У Мексиці знайшли храм бога "з обдертою шкірою". ФОТО

Археологи повідомили про важливу знахідку – на території Мексики їм вдалося віднайти храм Шіпе-Тотека. Йому близько тисячі років.

В ацтекській міфології Шіпе-Тотек – це божество, пов'язане з оновленням природи, землеробством і змінами пір року. Його ім'я можна перекласти як "Той, що з обдертою шкірою", - інформує BBC Україна.

 Фото: INAH

Традиційно священнослужителі регіону віддавали йому шану, вдягаючи маску зі шкіри принесених в жертву людей.

Предмети, які археологам вдалося віднайти у штаті Пуебла, датовані 900-1150 роками після Р.Х. Ймовірно, це найдавніші предмети, присвячені Шіпе-Тотеку, які вдавалося знайти на території Мексики.

В інституті національної антропології й історії Мексики кажуть, що 85-сантиметрове керамічне зображення божества виявили у відносно хорошому стані, хоча деякі елементи виробу відділилися одне від одного.

Фото: INAH

"Зі скульптурної точки зору це дуже красива річ", - каже провідний археолог Ноемі Кастільйо.

На місці також знайшли два величезних черепи, вирізані з вулканічної породи. Вага кожного з них – близько 200 кілограмів.

Археологи припускають, що черепи використовували як кришки для двох отворів, розташованих перед жертовними вівтарями, де, не виключено, поховані люди, яких Шіпе-Тотеку принесли в жертву.

Усі матеріали, знайдені на місці розкопок, відправили до лабораторії для подальших досліджень.

 Фото: INAH

Вважається, що згадки про Шіпе-Тотека вперше з'являється ще у доацтекський період. Як правило, його зображували у сандалях, з пов'язкою на стегнах і обтягували людською шкірою.

Ацтекський фестиваль здирання шкіри під назвою Тлакашипеуаліцтлі був присвячений саме Шіпе-Тотеку.

Центральна подія фестивалю – "гладіаторські бої", в яких, як правило, брали участь люди, захоплені в полон під час війни. Після бою з них здирали шкіру і вирізали серця – таким чином віддавалася шана Шіпе-Тотеку.

Саму обдерту шкіру потім використовували священнослужителі, які одягали її під час ритуальних обрядів.

Читайте також:

ТОП-10 українських археологічних знахідок 2018 року

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.