АНОНС: Професор Наталя Яковенко розповість про чудотворні ікони XVII-XVIII століття в Україні

2 лютого Національний художній музей України запрошує на лекцію Наталі Яковенко "Чудотворні ікони XVII-XVIII століття в Україні".

Наталя Яковенко нині досліджує феномен чудотворних богородичних ікон. У її списку вже близько 1000 чудотворних ікон із православних, греко-католицьких і католицьких храмів українських земель. 

"Мій герой Галятовський описав богородичні чуда по всьому світові – від Вірменії і Сирії до Іспанії та Англії. Натомість локальні, українські книги чуд, куди такі речі записували, збереглися погано, і зараз я ганяюсь за тим, що можна виловити: типологізую чуда, нанизую їх як намисто. Це ж така антропологізація історія, що словами не передати: тут і регіональний та гендерний аспекти, і взаємини мирян із Церквою, і так звана "народна побожність", і трансформація релігійної свідомості", – говорить Наталя Яковенко в інтерв’ю "Україні модерній". 

Наталя Яковенко – професор кафедри історії НаУКМА, автор монографій "Українська шляхта з кінця XIV до середини XVII століття. Волинь і Центральна Україна", "У пошуках Нового неба: Життя і тексти Йоаникія Галятовського", "Дзеркала ідентичності: Дослідження з історії уявлень та ідей в Україні XVII- початку XVIII століття" та ін.

Лекція пройде в рамках виставкового проекту "Явлення. Пам'ятки Братського монастиря".

2 лютого, субота, 15.00

Місце: Національний художній музей України (Київ, вул. Грушевського, 

Вартість: 70 гривень. Пільгові категорії (школярі, студенти, пенсіонери): 30 гривень. Оплата можлива лише готівкою.

Реєстрація за лінком.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.