Спецпроект

На Чернігівщині відкрили пам’ятну дошку Праведниці народів світу. ФОТО

27 січня в с. Шатура Ніжинського району Чернігівської області відкрили пам'ятну дошку місцевій жительці - Праведниці народів світу Устинії Петренко.

Дошку відкрили з нагоди Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту, повідомляє Департамент інформаційної діяльності та комунікацій
з громадськістю Чернігівської облдержадміністрації.

У роки німецької окупації 1941-1943 Чернігівщини Устинія Петренко надала прихисток двом єврейським дівчатам.

 

Вшанування Устинії Петренко стало можливим завдяки активній дослідницькій роботі місцевої вчительки Тетяни Рубан та її учнів. Вони створили відео зі свідченнями очевидців, яке відтворює події в Шатурі в період нацистської окупації. 

 

В урочистостях взяли участь директор Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської ОДА Олександр Левочко, представник обласного об’єднання єврейських общин та організацій Семен Бельман та представник Українського інституту національної пам'яті в Чернігівській області Сергій Бутко.

 

Спогадами про героїчний подвиг Устинії Петренко поділилися її донька — Олександра Романченко.

Учасники заходу також поклали квіти до могили Праведниці народів світу.

ДОВІДКА:

Праведник народів світу — почесне звання, яке надає Держава Ізраїль людям, які, ризикуючи житятм, рятували євреїв від нацистів під час Другої світової війни. Інформацію про всіх відомих на сьогодні праведників збирає меморіал Яд-Вашем у Єрусалимі. 2573 праведників походять з України.

Читайте також:

Україна, Європа і пам’ять про Голокост

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.