АНОНС: До Дня пам’яті героїв Крут у Києві презентують "Пісні Української революції"

29 січня 2019 року в Колонній залі Київради музикант, кобзар, народний артист України Тарас Компаніченко та група "Хорея Козацька" презентують альбом "Пісні Української революції". Захід відбудеться у рамках Вечора, присвяченого Дню пам’яті героїв Крут.

"Пісні Української революції" – це спільний проект Українського інституту національної пам’яті та гурту "Хорея Козацька", присвячений 100-річчю Української революції. Над диском музиканти працювали майже рік.

 

Авторами більшості пісень, що увійшли до альбому, є класики української літератури, такі, як: Олександр Олесь, Грицько Чупринка, Микола Вороний, Христя Алчевська та ін. Композитори – Кирило Стеценко, Микола Леонтович, Олександр Кошиць, Яків Степовий, Павло Синиця, Костянтин Богуславський, Левко Ревуцький.

Тарас Компаніченко розповідає: "Твори, що увійшли до цієї музичної збірки – це частка моєї тридцятилітньої праці пошуку правдивих музичних пам'яток про ту, унікальну своїм національним пробудженням, епоху. Усі ці твори були активно співані на великих і малих сценах України в часі 1917-1921 років на урочистих подіях, військових мітингах, при відновленні "Просвіт", відкритті гімназій та університетів.

Пісні починали й завершували усі урочисті академії, святочні зібрання. Їх співали на воєнних позиціях, на шикуванні військ; вони співались кобзарями, артистами-бандуристами, оперними співаками, просвітянськими, військовими, міськими, студентськими хорами, Українською Республіканською Капелою та Українським Національним Хором. Багато творів були забуті і не звучали в Україні майже століття".

Пісні можна слухати – http://bit.ly/2DsHRpz, завантажити – http://bit.ly/2Htmicr.

У програмі Вечора також передбачено: показ відеокліпу, присвяченого подіям Української революції 1917–1921 рр. та історико-мистецька частина.

Участь у заході візьмуть:

Володимир В’ятрович – Голова Українського інституту національної пам’яті;
Павло Подобєд – начальник Відділу обліку та збереження місць пам’яті Українського інституту національної пам’яті;
Олег Коцарев – поет, журналіст, перекладач;
Сергій Пантюк – письменник, видавець, громадський діяч;
Тарас Компаніченко та гурт "Хорея Козацька".

Ведуча вечора – Тетяна Шептицька, науковець, координатор "Безкоштовних курсів української мови" в Києві.

29 січня, вівторок, 18.30

Місце: Колонна зала Київради (вул. Хрещатик, 36)

Організатори: Київська міська державна адміністрація, Український інститут національної пам’яті, Українське незалежне видавництво "Смолоскип", ГО "Український світ" ("Безкоштовні курси української мови").

Вхід вільний.

Година папуги. «Золотий вересень»

«Ось два пістолети. Коли увірвуться українські бандити, ти застрелиш дітей, а потім застрелишся сама! Пам’ятай: у тебе мають лишитися три набої!» — останню розмову батька і мами семирічний Адам підслухав випадково.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.