У столиці відкрили першу меморіальну дошку Дмитру Донцову. ФОТО

24 січня 2019 року на фасаді будинку УНІА «Укрінформ» відкрили першу в Києві меморіальну дошку керівнику Українського Державного Телеграфного Агентства Дмитру Донцову.

Про це повідомляє Український інститут національної пам'яті.

 Фото: УІНП

"Без постаті Дмитра Донцова неможливо уявити українське ХХ століття. Його ідеї витворили в суспільній свідомості образ героя нового типу – безкомпромісного і шляхетного. Ці ідеї одних надихали на боротьбу, інших – лякали.

Попри те і сьогодні постать Дмитра Донцова, його творча спадщина є актуальною. Настанови Донцова, його критерії "провідної верстви" – еліти, розуміння державного і суспільного обов’язку, інтересів держави мали б посісти важливе місце і у сьогоднішній суспільній думці", – сказав на відкритті заступник Голови Українського інституту національної пам’яті Володимир Тиліщак.

 Фото: УІНП

Автором пам’ятної дошки є український скульптор Володимир Цісарик. Пам’ятну таблицю виготовили за меценатської допомоги Святоіванівського гетьманського мазепинського полку.

 Фото: УІНП

Голова депутатської фракції ВО "Свобода" у Київській міській раді Юрій Сиротюк говорить: "100 років тому Дмитро Донцов розумів важливість інформаційної та світоглядної війни, очоливши Українську телеграфну агенцію – прообраз нинішнього "Укрінформу". Показово, що саме журналіст "Укрінформу" Роман Сущенко нині перебуває в московському полоні.

Згодом Донцов, створивши ідеологію волевого націоналізму, виховав ціле покоління, яке не можливо було зламати фізично, ні переконати ідеологічно. Донцовський тип людини – мудрої, мужньої і шляхетної – це те, що нині потрібно Україні".

 Фото: УІНП

"Український націоналізм без Донцова – наче український консерватизм без Липинського – щось абсолютно незбагненне, немислиме, зрештою абсолютно неможливе.

Дмитро Донцов не просто зробив визначний внесок у формування певної політичної доктрини – він озвучив ідеї, які народили епоху, що відома нам як Другі Визвольні змагання", – переконаний начальник Відділу обліку та збереження місць пам’яті Українського інституту національної пам’яті Павло Подобєд.

 Фото: УІНП

"Сьогодні мислитель і журналіст Дмитро Донцов повертається до Києва. Символічно і важливо, що він повертається саме до будинку колишнього Українського Телеграфного Агентства, яке очолював у 1918-му році, і яке є історичним попередником УНІА "Укрінформ". Неймовірним є усвідомлення того, які люди та імена стояли за Укрінформом та вплинули на нього", – висловився директор УНІА "Укрінформ" Олександр Харченко.

 Фото: УІНП

На відкритті також були присутні: освітній і громадський діяч, літературознавець, журналіст, автор монографії "Дмитро Донцов: ідеологічний портрет" Сергій Квіт, який прочитав коротку лекцію про Донцова, а також Тарас Компаніченко – вокаліст гурту "Хорея Козацька"; Віктор Рог – головний редактор тижневика "Шлях перемоги", громадськість.

Читайте також:

У столиці відкрили перший барельєф Симону Петлюрі. ФОТО

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.