У столиці відкрили першу меморіальну дошку Дмитру Донцову. ФОТО

24 січня 2019 року на фасаді будинку УНІА «Укрінформ» відкрили першу в Києві меморіальну дошку керівнику Українського Державного Телеграфного Агентства Дмитру Донцову.

Про це повідомляє Український інститут національної пам'яті.

 Фото: УІНП

"Без постаті Дмитра Донцова неможливо уявити українське ХХ століття. Його ідеї витворили в суспільній свідомості образ героя нового типу – безкомпромісного і шляхетного. Ці ідеї одних надихали на боротьбу, інших – лякали.

Попри те і сьогодні постать Дмитра Донцова, його творча спадщина є актуальною. Настанови Донцова, його критерії "провідної верстви" – еліти, розуміння державного і суспільного обов’язку, інтересів держави мали б посісти важливе місце і у сьогоднішній суспільній думці", – сказав на відкритті заступник Голови Українського інституту національної пам’яті Володимир Тиліщак.

 Фото: УІНП

Автором пам’ятної дошки є український скульптор Володимир Цісарик. Пам’ятну таблицю виготовили за меценатської допомоги Святоіванівського гетьманського мазепинського полку.

 Фото: УІНП

Голова депутатської фракції ВО "Свобода" у Київській міській раді Юрій Сиротюк говорить: "100 років тому Дмитро Донцов розумів важливість інформаційної та світоглядної війни, очоливши Українську телеграфну агенцію – прообраз нинішнього "Укрінформу". Показово, що саме журналіст "Укрінформу" Роман Сущенко нині перебуває в московському полоні.

Згодом Донцов, створивши ідеологію волевого націоналізму, виховав ціле покоління, яке не можливо було зламати фізично, ні переконати ідеологічно. Донцовський тип людини – мудрої, мужньої і шляхетної – це те, що нині потрібно Україні".

 Фото: УІНП

"Український націоналізм без Донцова – наче український консерватизм без Липинського – щось абсолютно незбагненне, немислиме, зрештою абсолютно неможливе.

Дмитро Донцов не просто зробив визначний внесок у формування певної політичної доктрини – він озвучив ідеї, які народили епоху, що відома нам як Другі Визвольні змагання", – переконаний начальник Відділу обліку та збереження місць пам’яті Українського інституту національної пам’яті Павло Подобєд.

 Фото: УІНП

"Сьогодні мислитель і журналіст Дмитро Донцов повертається до Києва. Символічно і важливо, що він повертається саме до будинку колишнього Українського Телеграфного Агентства, яке очолював у 1918-му році, і яке є історичним попередником УНІА "Укрінформ". Неймовірним є усвідомлення того, які люди та імена стояли за Укрінформом та вплинули на нього", – висловився директор УНІА "Укрінформ" Олександр Харченко.

 Фото: УІНП

На відкритті також були присутні: освітній і громадський діяч, літературознавець, журналіст, автор монографії "Дмитро Донцов: ідеологічний портрет" Сергій Квіт, який прочитав коротку лекцію про Донцова, а також Тарас Компаніченко – вокаліст гурту "Хорея Козацька"; Віктор Рог – головний редактор тижневика "Шлях перемоги", громадськість.

Читайте також:

У столиці відкрили перший барельєф Симону Петлюрі. ФОТО

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

Незалежність №1: Коли Грушевський її оголосив, чому Винниченко сумнівався, а Єфремов був проти

У перші дні 1918 року – 9 січня за старим стилем (22 січня за новим) – в умовах військової агресії проголошено незалежну республіку Україна.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.