Спецпроект

Польські архітектори оприлюднили проект другої черги Меморіалу Голодомору в Києві. ФОТО

Крім постійної експозиції в музеї буде конференц-зала, кінозала, бібліотека, архівний центр, а також місце для відпочинку та роздумів.

Про це повідомляє видання "Хмарочос".

 Ескізи: Nizio Design International 

Варшавська архітектурна студія Мирослава Нізьо Nizio Design International днями оприлюднила проект другої черги Меморіального комплексу пам’яті жертв Голодомору в Києві.

Проект розробляли у співпраці з київською компанією компанії "Проектні системи" на чолі з архітектором Андрієм Миргородським. Дизайн постійної експозиції польські архітектори проектували повністю самі. Кабмін схвалив проект Меморіалу в грудні 2018 року.

Друга черга Меморіалу буде розташована на схилі на території парку Слави, неподалік від "Свічки" – першої черги музею.

 Ескізи: Nizio Design International 

Автори намагалися архітектурно передати ідею висвітлення прихованої правди про голод 1932-1933 років. Тому споруду частково заглиблено під землю, а дах вкрито шаром ґрунту – на ньому ростимуть рослини.

Образ правди, яка проривається, втілено в бетонних плитах, що ніби розламують землю.

 Ескізи: Nizio Design International 

Вхідну групу розташують із боку "Свічки". Поряд із виходом буде "Зона мовчання", місце для відпочинку та роздумів.

 Ескізи: Nizio Design International 

У музеї передбачено окремий виставковий простір для тимчасових виставок, конференц-залу, кінозалу на 300 місць, приміщення для освітніх проектів, бібліотеки, а також архівний центр, де буде розміщено Інститут дослідження Голодомору.

 Ескізи: Nizio Design International 

Постійну експозицію оформлять у вигляді театральних декорацій. Похмура перша частина наративу буде присвячена історичним передумовам Голодомору, зокрема більшовицькій революції 1917 року.

 Ескізи: Nizio Design International 

 Ескізи: Nizio Design International 

Друга частина наративу, з яскравішим освітленням і озелененням, відображатиме боротьбу українців за незалежність та подолання колективних травм.

 Ескізи: Nizio Design International 

Загальна площа музею складе 14 тисяч метрів квадратних, із них 2500 метри – зали з експозицією.

Автором першої черги Меморіалу Голодомору, "Свічки", є Анатолій Гайдамака. Він також спроектував і другу чергу, у співпраці з "Проектними системами". Утім, роботу над проектом передали польській студії.

Члени Кабміну заклали капсулу будівництва другої черги у квітні 2018 року. Будівництво розпочалося у травні. Об’єкт планували здати за 24 місяці.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.