У Хмельницькому встановили меморіальну дошку Петлюрі. ФОТО

Дошку встановили на фасаді приміщення, яке використовували для засідань уряду УНР та Директорії у Хмельницькому.

Про це повідомляє Главком із посиланням на видання "Є".

 Фото: видання "Є"

У День Соборності України в Хмельницькому вшанували головного отамана армії Української Народної Республіки, голову Директорії УНР1918-1920 років Симона Петлюру.

Пам’ятну дошку встановили на будівлі тодішнього театру (сучасний міський Будинок культури), адже коли Проскурів опинився у центрі подій, пов'язнаних із становленням УНР, саме це приміщення використовували для засідань уряду УНР та Директорії.

 Фото: видання "Є"

Видання зазначає, що це четверта пам’ятна дошка в місті відомим українцям, які боролись за становлення Незалежної України в найбільш складні для неї часи ХХ століття. Раніше були встановлені меморіальні дошки на честь Михайла Грушевського, Євгена Коновальця і Романа Шухевича.

Читайте також:

У столиці відкрили перший барельєф Симону Петлюрі. ФОТО

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.