АНОНС: У Києві відкриють меморіальну дошку Дмитру Донцову

24 січня 2019 року на фасаді будинку УНІА «Укрінформ» буде відкрито першу в Києві меморіальну дошку керівнику Українського Державного Телеграфного Агентства Дмитру Донцову.

Про це повідомляє Український інститут національної пам’яті.

 

Дмитро Донцов – публіцист, філософ та політичний діяч, ідеолог українського націоналізму, автор низки праць із ідеями самостійності та незалежності України, один із перших керівників Союзу Визволення України (СВУ), заснованого 4 серпня 1914 року.

Із травня до листопада 1918-го Донцов був головою Українського телеграфного агентства, що є історичним попередником сучасного Українського національного інформаційного агентства "Укрінформ".

Детальніше про УТА за посиланням.

Участь у відкритті візьмуть:

Олександр Харченко – директор УНІА "Укрінформ";

Юрій Сиротюк – голова депутатської фракції ВО "Свобода" у Київській міській раді;

Володимир Тиліщак – заступник Голови Українського інституту національної пам’яті;

Сергій Квіт – освітній і громадський діяч, літературознавець, журналіст;

Павло Подобєд – начальник Відділу обліку та збереження місць пам’яті Українського інституту національної пам’яті;

Тарас Компаніченко – вокаліст гурту "Хорея Козацька".

Автор пам’ятної дошки – Володимир Цісарик.

Таблицю виготовили за меценатської допомоги Святоіванівського гетьманського мазепинського полку.

Час: 24 січня, четвер, 12:45

Місце: УНІА "Укрінформ", вул. Б. Хмельницького, 8/16

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.