«Разом з власної волі з 1919 року»: відеоролик до Дня Соборності

Український інститут національної пам’яті спільно зі продакшн-студією Bober до Дня Соборності України створили соціальний відеоролик, який дає можливість зануритися в історичні події і відчути їхнє значення і через сто років.

Про це йде мова на web-сторінці Інституту.

 

Про те, що Україна має бути єдиною в своїх етнічних територіях, українці інтуїтивно відчували завжди. Навіть, розділені Російською та Австро-Угорською імперіями. Навіть, змушені воювати один проти одного в часи Першої світової війни. Тому, щойно на уламках імперій постали вільні і незалежні УНР та ЗУНР, шлях до Злуки став очевидним і неминучим.

Завантажити відеоролик у високій якості можна за посиланням

У ролику використане відео, надане Радіо "Свобода" та Товариством пошуку жертв війни "Пам’ять".

Нагадуємо, "Разом з власної волі з 1919 року" - під таким гаслом Україна відзначає столітній ювілей Акта Злуки 22 січня. Інститут національної пам’яті пропонує інформаційні матеріали до Дня Соборності.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.