У Запорізькій області відкрили меморіальну дошку українським підпільникам

З нагоди Дня Соборності України у селі Новотроїцьке Бердянського району урочисто відкрили пам’ятну дошку на честь Української демократичної народної партії, що діяла у селі з 1925 по 1929 рік під керівництвом голови сільради Івана Миронця.

Про це повідомляє Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Запорізької ОДА.

 Фото: ЗОДА

Після поразки Української революції це була єдина підпільна організація в області. Про неї громадськість дізналася завдяки працям історика Юрія Щура.

До учасників заходу звернувся заступник директора Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Олександр Зубченко.

"Завдяки політиці відродження національної пам’яті, що проводиться Президентом та Урядом, ми повертаємо забуті та заборонені сторінки своєї історії, дізнаємося імена земляків, які боролися за свободу рідної землі", - підкреслив Олександр Зубченко.

Довідково. Патріотичне підпілля виникло на базі осередку "Просвіти", який утворили 1917 року місцеві вчителі, юнаки та дівчата, що навчалися у Бердянську. Організація нараховувала до 20 осіб.

Найбільш активними були Микола та Анна Сушко, Олексій Сірий та Микола Харчук. Активний зв’язок вони підтримували із уродженцем села, урядовцем часів Гетьманату Петром Вербецьким.

 Фото: ЗОДА

Гуртки однодумців також з’явилися у Нововасилівці та Новоспасівці (нині – Осипенко), Бердянському педагогічному технікумі та на Житомирщині. Спільною метою було підняти національно-визвольне повстання, вигнати російських окупантів та відновити Українську народну республіку.

Проте втілитися цим планам не судилося. У 1929 році на слід патріотів вийшли чекісти, 28 підпільників заарештували, а 13 із них – розстріляли. Інших засудили до п’яти років концтаборів. Родини засуджених виселяли до Сибіру, із подворних книг багато прізвищ зникло назавжди.

Почесне право відкрити інформаційну дошку надали місцевим школярам, а пам’ять загиблих героїв вшанували хвилиною мовчання.

Читайте також:

У столиці відкрили перший барельєф Симону Петлюрі. ФОТО

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.