В Узбекистані знайшли скарб вартістю більше $1 млн. ФОТО

У столиці Узбекистану Ташкенті в підвалі одного з будинків виявили рідкісні твори мистецтва, золоті і срібні монети, посуд та предмети старовини, картини, ікони.

 

Колекцію цінностей вважали загубленою більше 80 років. Вартість знахідки складає більше $1 млн, повідомляє gazeta.ua з посиланням на kun.uz.

 

Будинок, де знайшли скарби, збудований у 1870 році. Речі виявили під час розкопок у прихованому підвальному приміщенні.

 

Повний реєстр знахідок ще не складено, місце виявлення вивчає група археологів Академії наук. Колекцію взяли під державну охорону. Її перевозять у музей. Деякі з предметів планують передати для реставрації в спецлабораторії Польщі та Німеччини.

 

Читайте також:

В Англії знайшли шахи ХІХ століття

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.