100 років Української Соборності. Що відбуватиметься в Києві?

До 100-річчя Соборності у Києві Живий Ланцюг Соборності на мосту Патона, Урочиста академія та багато іншого.

"Історична правда" зробила підбірку найцікавіших заходів, що відбуватимуться в столиці в цей день.

Живий Ланцюг Соборності на мосту Патона – 2019

 

Живий ланцюг Соборності — щорічна акція, що присвячена Дню Соборності України та річниці з дня проголошення Незалежності України. Учасники акції символічно об'єднують береги Дніпра "живим ланцюгом" на мосту Патона в Києві, рухаючись назустріч двома колонами — з лівого берега (символізує Українську Народу Республіку) та з правого берега (символізує Західно-Українську Народну Республіку).

Час: вівторок, 22 січня, 8.00

Місце: міст Патона

Детальніше про захід за посиланням.

Урочистий захід з нагоди Дня Соборності

 

З нагоди Дня Соборності України на Софіївській площі відбудеться урочистий захід за участі Президента України Петра Порошенка та перших осіб держави.

Час: вівторок, 22 січня, 10.00

Місце: Софіївська площа

Детальніше про захід за посиланням.

Відкриття виставки "Символ твоєї свободи. 100 років Державного герба України" в регіонах

 

Тризуб, родовий знак Київських князів, який у 1918 році обрали Державним Гербом УНР, став одним із перших державних символів, які об’єднали націю. Під знаком Тризуба обороняли Українську Народну Республіку, він був на нагородах і листівках Української повстанської армії, на лацканах піджаків учасників багатотисячних мітингів проти комуністичного тоталітарного режиму наприкінці 80-х.

Саме тому до Дня Соборності Український інститут національної пам’яті ініціював відкриття в усіх обласних центрах виставки "Символ твоєї свободи. 100 років Державного герба України", створеної у співпраці з видавництвом "Родовід".

Виставка дає можливість простежити еволюцію державного символу від часів Русі до сьогодення. Тут можна побачити зображення Тризуба в інтерпретації Василя Кричевського, Георгія Нарбута, Павла Ковжуна Роберта Лісовського, Миколи Битинського, Ніла Хасевича, Святослава Гординського, Андрія Гречила, Івана Турецького, Олексія Кохана та ін.

Час, місце і деталі заходів за посиланням.

Урочиста академія "Акт Злуки УНР і ЗУНР – втілення ідеї соборності й національної консолідації України: досвід та уроки. До 100-річчя Акту Злуки"

 

Із вітальними промовами перед учасникам Урочистої академії виступлять Леонід Губерський, ректор КНУ імені Тараса Шевченка, Валерій Смолій, директор Інституту історії України НАН України, Олег Рафальський, директор Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, й Ігор Цепенда, ректор Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника.

Потому учасники освітнього заходу матимуть нагоду прослухати тематичні доповіді й взяти участь у їхньому фаховому обговоренні. Організаційний комітет запрошує спільноту Шевченкового університету й усіх охочих долучитися до роботи Урочистої академії.

Час: вівторок, 22 січня, 10.00-14.00

Місце: зала засідань Вченої ради Київського національного університету імені Тараса Шевченка, вул. Володимирська, 60

Детальніше про захід за посиланням.

Великий урочистий концерт "Хореї Козацької "- "Од синього Дону до сивих Карпат"

 

Урочистий концерт гурту "Хорея Козацька" до відзначення знаменної дати 100 -ліття соборності України. Пісні Української Революції доби визвольних змагань 1917-1921 р.р.

Час: вівторок, 22 січня, 19.00

Місце: Будинок звукозапису Українського радіо, вул. Леоніда Первомайського, 5а

Детальніше про захід за посиланням.

Нагадаємо, що "Разом з власної волі з 1919 року" - під таким гаслом Україна відзначає столітній ювілей Акта Злуки 22 січня. Інститут національної пам’яті підготував інформаційні матеріали до Дня Соборності.

Візуальний образ до століття Соборності створив харківський художник Нікіта Тітов на замовлення Українського інститут національної пам’яті.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.