100 років Української Соборності. Що відбуватиметься в Києві?

До 100-річчя Соборності у Києві Живий Ланцюг Соборності на мосту Патона, Урочиста академія та багато іншого.

"Історична правда" зробила підбірку найцікавіших заходів, що відбуватимуться в столиці в цей день.

Живий Ланцюг Соборності на мосту Патона – 2019

 

Живий ланцюг Соборності — щорічна акція, що присвячена Дню Соборності України та річниці з дня проголошення Незалежності України. Учасники акції символічно об'єднують береги Дніпра "живим ланцюгом" на мосту Патона в Києві, рухаючись назустріч двома колонами — з лівого берега (символізує Українську Народу Республіку) та з правого берега (символізує Західно-Українську Народну Республіку).

Час: вівторок, 22 січня, 8.00

Місце: міст Патона

Детальніше про захід за посиланням.

Урочистий захід з нагоди Дня Соборності

 

З нагоди Дня Соборності України на Софіївській площі відбудеться урочистий захід за участі Президента України Петра Порошенка та перших осіб держави.

Час: вівторок, 22 січня, 10.00

Місце: Софіївська площа

Детальніше про захід за посиланням.

Відкриття виставки "Символ твоєї свободи. 100 років Державного герба України" в регіонах

 

Тризуб, родовий знак Київських князів, який у 1918 році обрали Державним Гербом УНР, став одним із перших державних символів, які об’єднали націю. Під знаком Тризуба обороняли Українську Народну Республіку, він був на нагородах і листівках Української повстанської армії, на лацканах піджаків учасників багатотисячних мітингів проти комуністичного тоталітарного режиму наприкінці 80-х.

Саме тому до Дня Соборності Український інститут національної пам’яті ініціював відкриття в усіх обласних центрах виставки "Символ твоєї свободи. 100 років Державного герба України", створеної у співпраці з видавництвом "Родовід".

Виставка дає можливість простежити еволюцію державного символу від часів Русі до сьогодення. Тут можна побачити зображення Тризуба в інтерпретації Василя Кричевського, Георгія Нарбута, Павла Ковжуна Роберта Лісовського, Миколи Битинського, Ніла Хасевича, Святослава Гординського, Андрія Гречила, Івана Турецького, Олексія Кохана та ін.

Час, місце і деталі заходів за посиланням.

Урочиста академія "Акт Злуки УНР і ЗУНР – втілення ідеї соборності й національної консолідації України: досвід та уроки. До 100-річчя Акту Злуки"

 

Із вітальними промовами перед учасникам Урочистої академії виступлять Леонід Губерський, ректор КНУ імені Тараса Шевченка, Валерій Смолій, директор Інституту історії України НАН України, Олег Рафальський, директор Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, й Ігор Цепенда, ректор Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника.

Потому учасники освітнього заходу матимуть нагоду прослухати тематичні доповіді й взяти участь у їхньому фаховому обговоренні. Організаційний комітет запрошує спільноту Шевченкового університету й усіх охочих долучитися до роботи Урочистої академії.

Час: вівторок, 22 січня, 10.00-14.00

Місце: зала засідань Вченої ради Київського національного університету імені Тараса Шевченка, вул. Володимирська, 60

Детальніше про захід за посиланням.

Великий урочистий концерт "Хореї Козацької "- "Од синього Дону до сивих Карпат"

 

Урочистий концерт гурту "Хорея Козацька" до відзначення знаменної дати 100 -ліття соборності України. Пісні Української Революції доби визвольних змагань 1917-1921 р.р.

Час: вівторок, 22 січня, 19.00

Місце: Будинок звукозапису Українського радіо, вул. Леоніда Первомайського, 5а

Детальніше про захід за посиланням.

Нагадаємо, що "Разом з власної волі з 1919 року" - під таким гаслом Україна відзначає столітній ювілей Акта Злуки 22 січня. Інститут національної пам’яті підготував інформаційні матеріали до Дня Соборності.

Візуальний образ до століття Соборності створив харківський художник Нікіта Тітов на замовлення Українського інститут національної пам’яті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".