У столиці відкрили перший барельєф Симону Петлюрі. ФОТО

Напередодні Дня Соборності у Києві відкрили меморіальний барельєф Голові Директорії Української Народної Республіки, Головному Отаману Військ і Флоту УНР Симону Петлюрі.

Ця анотаційна дошка є першим увічненням пам’яті творця української державності початку ХХ століття у столиці – повідомляє УІНП.

 Фото: УІНП

Меморіальний барельєф Симону Петлюрі освятили священники Православної церкви України.

 Фото: УІНП

Герой України, начальник Київського військового ліцею імені Івана Богуна генерал-майор Ігор Гордійчук відзначив неоціненні подвиги героїв Небесної Сотні, воїнів російсько-української війни та вояків УНР, які боролися і борються за Україну.

Він акцентував, що Симон Петлюр був тим, хто розумів важливість власного війська і почав його відтворювати. А хлопці і дівчата, які зараз на передовій, допомагають нам тут завершити роботу, яку він розпочав.

"Символічно, що саме в цьому році ми відкриваємо меморіальну дошку Симону Петлюрі. Бо це рік надважких виборів, у яких проросійські сили спробують взяти реванш. І важливо, щоби у цей переломний рік ми зберегли свій власний курс – на вступ до НАТО та Європейський Союз.

Я сподіваюсь, що ми не повторимо помилок столітньої давнини і не дамо внутрішнім суперечкам вплинути на курс розвитку України", – зауважив Ігор Гордійчук.

Фото: УІНП

 

Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович зазначив, що пам’ятна дошка Симону Петлюрі на вулиці його імені – це важливий крок на шляху увічнення одного з чільних діячів Української революції 1917-1921 років, але цього недостатньо.

"У рамках відзначення столітнього ювілею революції в столиці України має постати пам’ятник Головному Отаману та Голові Директорії УНР Симону Петлюрі. Адже його ім’я (поруч з іменами Мазепи та Бандери) стало одним із символів боротьби українців за свободу", – говорить Володимир В’ятрович.

 Фото: УІНП

Барельєф постав на символічному місці – на початку вулиці Симона Петлюри, в районі якої у січні 1918 року тривали бої підрозділів Армії УНР з більшовицькими заколотниками.

Автор – скульптор Василь Маркуш.

 Фото: УІНП

 "100 років як Москва з ненавистю вимовляє ім’я Симона Петлюри, та дискредитує не лише постать Головного Отамана, але й ідеї, за які він боровся і загинув – ідеї свободи і державної незалежності України.

Сподіваюсь, меморіальний барельєф буде не лише пошаною національному герою, але й нагадуванням для всіх нас: ми відповідальні за цю державу перед усіма лицарями, які зробили Україну головною цінністю свого життя", – переконаний Віце-прем’єр-міністр України, Голова Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам'яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій Павло Розенко.

 Фото: УІНП

"Очікуємо, що до завершення 100-літнього ювілею Української революції 1917-1921 років у Києві постане повноцінний і якісний монумент Симону Петлюрі. Як того і заслуговує один із творців української державності", – підкреслив у своєму виступі начальник Відділу обліку та збереження місць пам’яті Українського інституту національної пам’яті підсумував Павло Подобєд.

 Фото: УІНП

 На відкритті пам’ятної дошки були також присутні Міністр культури України Євген Нищук; Перший заступник начальника Головного управління морально-психологічного забезпечення Збройних Сил України полковник Олег Бойко; ветеран 55-ї окремої артилерійської бригади ЗСУ Роман Кулик, учасники бойових дій, курсанти Київського військового ліцею імені Івана Богуна, представники Київської міської державної адміністрації, Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних сил України, громадськість.

 Фото: УІНП

На звершення Оркестр почесної варти Окремого президентського полку імені гетьмана Богдана Хмельницького Збройних сил України виконав "Марш Нової Армії України".

Лідер гурту "Хорея Козацька" Тарас Компаніченко заграв "Пісню про Петлюру" із нової платівки "Пісні Української революції".

 Фото: УІНП

Пам’ятна дошка Симону Петлюрі була виготовлена коштом Київської міської державної адміністрації. Урочисте вшанування Головного Отамана відбулося з ініціативи та підтримки Українського інституту національної пам’яті.

Нагадуємо, що цього року, 22 травня, виповниться 140 років від Дня народження Голови Директорії УНР, Головного Отамана УНР, державного, політичного та військового діяча, борця за незалежність України у ХХ столітті Симона Петлюри.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".