У Черкасах відкрили пам’ятник Василю Липківському. ФОТО. ВІДЕО

У Черкасах 18 січня відкрили пам’ятник першому митрополиту Української автокефальної православної церкви Василю Липківському.

Участь у події взяли президент України Петро Порошенко, голова Православної церкви України Епіфаній і митрополит Канівський і Черкаський Софроній – повідомляє "Радіо Свобода".

 Петро Порошенко і митрополит Епіфаній на відкритті пам’ятника митрополиту УАПЦ Василю Липківському, Черкаси, 18 січня 2019 року

У промові з нагоди відкриття пам’ятника Порошенко нагадав, що Липківський обстоював створення автокефальної церкви на початку ХХ століття.

 Петро Порошенко і митрополит Епіфаній на відкритті пам’ятника митрополиту УАПЦ Василю Липківському, Черкаси, 18 січня 2019 року

"Тоді і уряд гетьмана України Скоропадського, і Директорія розпочали боротьбу за надання українській церкві автокефалії. Але через внутрішні чвари, через взаємопоборювання політиків цього не відбулося", – сказав Порошенко.

 

Президент зауважив, що Україна не отримала автокефалію сто років тому, як Польща, саме через втрату незалежності.

"В 1924 році української держави вже не існувало і не було кому давати автокефалію. І наша держава втратила незалежність, а разом з нею і можливість втілити це рішення. Бо автокефалія дається церквам незалежних держав", – цитує президента його прес-служба.

Як зазначив Порошенко, саме проукраїнські погляди митрополита Василя, зокрема те, що він проводив богослужіння українською мовою, стали причиною того, що він був репресований.

 

Митрополит Київський і всієї України Василь (в миру – Липківський) народився на території сучасної Черкаської області 1864 року. Із 1921-го по 1927 рік він очолював Українську автокефальну православну церкву. 1937 року його розстріляли за те, що він нібито керував "антирадянською організацією церковників".

Митрополит Василь Липківський був реабілітований 1989 року. Позаяк місце його поховання невідоме, на Лук’янівському кладовищі у Києві встановлено пам’ятний хрест.

Читайте також:

Томос-1930, або Як "український нунцій" у Стамбулі боровся за автокефалію УПЦ

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.