У Празі до Дня Соборності України розгорнули українські прапори

У неділю 20 січня українська громада у Празі розгорнула прапори України на Карловому мості через річку Влтава з нагоди Дня Соборності України.

Кілька десятків українців та їхніх чеських друзів – дехто прийшов разом із дітьми – утворили "живий ланцюг", який розтягнувся у центрі мосту – повідомляє "Радіо Свобода".

 Українці й чехи під час акції з нагоди річниці Акту Злуки, Прага, 20 січня 2019 року

Фото: RFE/RL

Деякі з активістів тримали прапор України 10 метрів завдовжки та символічні плакати "Україна єдина".

Акцію влаштувало посольство України в Чехії на знак солідарності з Україною.

 Учасники акції утворили живий ланцюг через Карлів міст

Фото: RFE/RL

"Дякуємо всім, хто прийшов, ви молодці. Ви всі знаєте, що це символічна акція, яка єднає всіх українців із різних регіонів та українців, що живуть тут, у Чехії. Ми зібралися із солідарності до акції, що відбуватиметься у Києві 22 січня", – зазначили організатори акції з посольства України в Чехії.

Читайте також:

УІНП презентував проекти до 100-річчя Соборності

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.