У центрі Києва згорів будинок 1883 року. ФОТО

16 січня від пожежі постраждав будинок на вулиці Грушевського 4Б в Києві. Як виявилосяя, від 2015 року він не має охоронного статусу пам’ятки архітектури.

Про це 44.ua повідомив голова Департаменту охорони культурної спадщини КМДА Олександр Нікоряк, інформує "Хмарочос".

"У 2011 році було розпорядження про знесення будівлі. Аби цього не сталося, орган культурної спадщини подав у Міністерство культури інформацію про внесення будинку до державного реєстру архітектурних пам’яток. Але вже 2015 року власники через суд скасували цей наказ", – повідомив він.

Відсутність охоронного статусу призводить до того, що власник будівлі не звітує перед КМДА про її долю.

 Фото: Артур Дубровенко / Информатор

Будинок розташовується біля готелю "Дніпро" поряд з Європейською площею. Його збудували в 1883 році за проектом архітектора Ніколаєва на замовлення київських підприємців Бонадурерів, які були підданими Швейцарії.

Хоча будинок було визнано непридатним для проживання ще 1989 року, у 2006 році відселені мешканці знову приватизували свої квартири і продали їх компанії "Грааль". 

 Проект 48-поверхової будівлі, яку планує збудувати на місці садиби компанія "Грааль". Фото: hmarochos.kiev.ua

Пізніше "Грааль" оприлюднив проект будівництва на місці садиби 48-поверхового хмарочоса. Громадська діячка Олена Терещенко переконана, що забудовник  довів будинок до аварійного стану увмисно.

Активісти кілька разів намагалися запобігти знищенню садиби ХІХ століття. Зокрема, тут облаштовували арт-сквоти. За словами активіста Олександра Глухова, на момент пожежі 16 січня деякі приміщення будинку займали кілька громадських організацій, які своє присутністю прагнули вберегти будівлю.

Нагадаємо, в КМДА погодили реставрацію "Будинку зі зміями" в Києві, який є пам’яткою архітектури та містобудування місцевого значення.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.