"Будинок зі зміями" в Києві реставрують

У КМДА погодили реставрацію "Будинку зі зміями" на вул. Велика Житомирська, 32 в Києві, який є пам’яткою архітектури та містобудування місцевого значення.

Рішення підписав директор Департаменту охорони культурної спадщини Олександр Никоряк, повідомляє прес-служба КМДА.

"З урахуванням наданих на розгляд матеріалів, Департамент надав дозвіл на виконання робіт згідно із проектом "Ремонтно-реставраційні роботи нежитлового будинку по вул. Великій Житомирській, 32". Будівля перебуває у приватній власності, але є пам’яткою архітектури і містобудування місцевого значення. Це дуже гарна тенденція. Буквально два тижні тому Департамент погодив реставрацію ще однієї пам’ятки – Центрального гастроному, що на Хрещатику, 40/1. Хочеться вірити, що інші власники пам’яток долучаться до цього позитивного тренду", – сказав Олександр Никоряк.

 "Будинок зі зміями". Фото: ua.kyivmaps.com

Виконавець робіт повинен повідомити Департамент про початок робіт протягом тижня. Після закінчення робіт також у тижневий строк виконавець повинен надати звіт про виконані роботи.

"Будинок зі зміями" збудували протягом 1911–1912 років за проектом архітектора Ігнатія Лудоховського як прибутковий будинок.

Нагадаємо, що 19 червня 2018 року Верховна Рада прийняла у першому читанні законопроект № 8202 "Про внесення змін до деяких законів України з питань удосконалення системи охорони культурної спадщини".

Законопроект, зокрема, передбачав введення відповідальності за завдання шкоди не лише пам’яткам, але і щойно виявленим об’єктам культурної спадщини та їхнім частинам; збільшення штрафів за доведення пам’яток до руйнації із 17-170 тис. грн до 85-255 тис. грн, а за повторне порушення накладатимуть штраф у 340 тис. грн.

Також пропонується започаткувати можливість викупу пам’ятки у комунальну власність. Наразі ж пам’ятка навіть місцевого значення може бути викуплена винятково до державної власності, що гальмує наведення ладу у сфері охорони та збереження об’єктів культурної спадщини.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.