УІНП презентував проекти до 100-річчя Соборності

Гру для мобільних пристроїв "Сто років боротьби. Українська революція", ілюстровані настінні календарі, присвячені військовій еліті УНР, та аудіо-альбом "Пісні Української революції" презентував Український інститут національної пам’яті до 100-річчя Акта Злуки та Соборності.

Захід відбувся 17 січня в будинку, де сто років тому засідала Центральна рада, а зараз знаходиться Музей Української революції 1917-1921 років.

"Разом з власної волі з 1919 року" - під таким гаслом Україна відзначає столітній ювілей Акта Злуки 22 січня. Об’єднання українських земель відбулося з ініціативи і власної волі українців, а не було накинуто насильно зовнішніми чинниками. Акт Злуки 1919 року заперечує тези сучасної російської пропаганди про те, що єдність України - результат політики Леніна чи Сталіна", – наголосив Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

Володимир В'ятрович, Олена Охрімчук, Павло Подобєд 

Володимир В’ятрович презентував ілюстровані настінні календарі "Військова еліта Української революції 1917-1921 років" на 2019 рік, які були підготовлені Українським інститутом національної пам'яті на основі однойменної серії арт-плакатів. 

Головний спеціаліст сектору методичної роботи Українського інституту національної пам’яті Олена Охрімчук презентувала гру для мобільних пристроїв "Сто років боротьби. Українська революція", яка створена на основі настільної гри "Українська революція 1917–1921 років".

"Це можливість в ігровій формі згадати бурхливі події в Україні 1917–1921 років. Наша цільова аудиторія – це старшокласники, освітяни, усі, хто цікавиться історією. Гра допоможе засвоєнню школярами історичної інформації про Українську революцію, сприятиме популяризації героїв та учасників, хроніки подій", – пояснила Олена Охрімчук.

Адаптація гри: смартфони та планшети на базі Android і iOS. Режим: багатокористувацький, без доступу до Інтернету. Застосунок доступний для всіх версій Аndroid, починаючи з 5.1 та для всіх версій iOS. 

Аndroid-версія гри вже в магазині додатків Google Play (шукати поле "Українська революція"). ІОS-версія розміщена в магазині додатків Аpple store за посиланням

 

Начальник Відділу обліку та збереження місць пам’яті Українського інституту національної пам’яті Павло Подобєд проанонсував відкриття меморіального барельєфу Голові Директорії Української Народної Республіки, Головному Отаману Військ і Флоту УНР Симону Петлюрі у Києві, що відбудеться 21 січня о 12:00 за адресою вулиця Симона Петлюри, 2/4. 

"Відкриття меморіального барельєфу є лише початковим етапом вшанування Головного Отамана в українській столиці. Очікуємо, що до завершення 100-літнього ювілею Української революції 1917-1921 років у Києві постане повноцінний і якісний монумент Симону Петлюрі. Як того і заслуговує один із творців української державності", – говорить Павло Подобєд.

 Тарас Компаніченко

До 100-річчя Соборності вийшов аудіо-альбом "Пісні Української революції" – спільний проект Інституту, Тараса Компаніченка та гурту "Хорея Козацька", присвячений 100-річчю Соборності.

До альбому увійшли пісні, написані в добу 1917-1921 років. Автори більшості цих пісень – це класики української літератури, такі як Олександр Олесь, Грицько Чупринка, Микола Вороний, Христя Алчевська та ін. Композитори – Кирило Стеценко, Микола Леонтович, Олександр Кошиць, Яків Степовий, Павло Синиця, Костянтин Богуславський, Левко Ревуцький.

 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.