Єгипетські археологи знайшли дві гробниці римських часів. ФОТО

Єгипетська археологічна місія Міністерства старожитностей в оазі Дахла (Лівійська пустеля) виявила дві гробниці, датовані епохою Стародавнього Риму.

Про це повідомляє Luxortimes.

Генеральний секретар Верховної ради зі старожитностей д-р Мистафа Вазірі повідомив, що робота місії в цьому році включала археологічні розкопки в районі на схід від розкопок попереднього сезону, де був знайдений перший цвинтар.

Перша гробниця збудована з піщанику й має 20 сходинок, які ведуть до входу в гробницю, а її головна зала протягається зі сходу на захід.

 

Другий цвинтар, за словами голови Єгипетського сектору старожитностей д-ра Аймана Ашмаві, розташований у східній частині першого. Після того, як археологи прибрали кругляк, вони знайшли цвинтар із сирцової цегли, який складався із перехресного залу і двох бокових каменів, навпроти якої розташовується фундамент усипальниці, вівтар із сирцового каменю, залишки штукатурки і таблиці жертвоприношень із піщанику навпроти дверей, які ведуть у поховальну камеру.

 
 

Усипальниця веде до іншого кладовища: сходами можна дістатися до поховального коридору, а звідти – до кімнати, на північній стіні якої знайшли нішу з вирізьбленою картиною, яка відображає процес бальзамування.

 

Д-р Ашмаві підкреслив, що перші археологічні розкопки в регіоні почалися у 2002 році й тривали п’ять сезонів, впродовж яких знайшли 10 гробниць. Ці кладовища датуються давньогрецькими часами й характеризуються унікальним архітектурним стилем. Деякі з них мають по три поверхи, деякі – по два, але кожне увінчує піраміда. Стіни цих гробниць розмальовані кольоровими фресками.

Нагадаємо, польські археологи відкрили  найбагатшу старовинну гробницю на східному березі Вісли. 

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!