АНОНС: НМІУ виставить оригінал Акта Злуки та поховальний вінок для Січових стрільців

18 січня Національний музей історії України спільно з Державною архівною службою України представлять для огляду широкому колу відвідувачів оригінальний документ вікопомної події – Акт Злуки 1919 року.

У Національному музеї історії України відбудеться урочисте відкриття виставки "Лицарям Української Народної Республіки присвячується" до 100-річчя проголошення Акта Злуки 22 січня 1919 року. 

Також до 100-річчя проголошення Акта Злуки науковці НМІУ підготували низку унікальних експонатів, які є свідками тих буремних часів. Зокрема, на виставці вперше буде показано срібний поховальний вінок для Січових стрільців, полеглих у листопаді 1918 року в бою під станцією Мотовилівка.

Завдяки цьому бою фактично став можливим прихід до влади Директорії УНР. Загиблих Січових стрільців урочисто поховали в Києві 19 січня 1919 року на території Маріїнського парку. Зараз місце поховання втрачене. Срібний вінок на могилу покладало керівництво Директорії УНР С. Петлюра і В. Винниченко. Вшанувати полеглих вояків прибула й делегація ЗУНР.

Збереження цього унікального експонату до сьогодні є неймовірним, адже пам’ятки часів Української революції 1917–1921 рр. ретельно знищувались радянською владою. Реставраторам знадобилось майже два роки, щоб відреставрувати цей 6-кілограмовий срібний вінок із фондів НМІУ.

Куратор виставки – заступник генерального директора НМІУ з питань розвитку Сергій Носачов.

18 січня, п'ятниця, 12.00.

Місце: Національний музей історії України (Київ, вул. Володимирська, 2).

Вхід на відкриття виставки вільний.

Акредитація ЗМІ за телефоном: 096-281-82-85 (Валентина Янчук).

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".