АНОНС: У Львові презентують книгу "Штетл. Золота доба єврейського містечка"

17 січня професор Йоханан Петровський-Штерн у Львові презентує книгу "Штетл. Золота доба єврейського містечка".

Нова книжка дослідника становить перший нарис ґрунтовно переосмисленої соціальної, економічної та культурної історії штетла на теренах України, тобто специфічного "містечкового світу", що його наприкінці XVIII й у першій половині XIX століття замешкувало дві третини єврейського населення Центрально-Східної Європи.

 

Докладний та узагальнювальний синтез виразно й переконливо змальовує цілком несподівану нову історію штетла часів його найбільшого розквіту, оприявнюючи й аналізуючи чинники, що творили і далі творять самі підвалини колективної пам’яті як євреїв, так і українців.

Модеруватиме презентацію доцент Володимир Склокін, історик, керівник програми з публічної історії Українського католицького університету.

Професор Йоханан Петровський-Штерн –  американський і український історик, філолог, дослідник культури, есеїст і перекладач Йоханан Петровський-Штерн захистив дисертацію з іспаністики в Московському державному університеті (1988), викладав у Київському державному університеті зарубіжну літературу. Згодом релігійні пошуки привели його до юдаїзму.

Він зацікавився гебраїстикою, навчався в єрусалимській талмудичній академії (єшиві), відтак 2001 року захистив докторську дисертацію з новітньої єврейської історії в Брендайзькому університеті (Волзем, Масачусетс) і посів катедру професора єврейських студій на історичному факультеті Північно-Західного університету в Чикаго.

Нині Петровський-Штерн досліджує та викладає ранньомодерну і модерну історію євреїв, проблеми українсько-єврейських стосунків і слов’янсько-єврейських літератур, історію єврейського містицизму та кабали.

17 січня, четвер, 18.30

Місце: Центр міської історії (Львів, вул. Академіка Богомольця, 6).

Організатори: Часопис "Критика", Центр міської історії.

Вхід вільний.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.