АНОНС: У Львові презентують книгу "Штетл. Золота доба єврейського містечка"

17 січня професор Йоханан Петровський-Штерн у Львові презентує книгу "Штетл. Золота доба єврейського містечка".

Нова книжка дослідника становить перший нарис ґрунтовно переосмисленої соціальної, економічної та культурної історії штетла на теренах України, тобто специфічного "містечкового світу", що його наприкінці XVIII й у першій половині XIX століття замешкувало дві третини єврейського населення Центрально-Східної Європи.

 

Докладний та узагальнювальний синтез виразно й переконливо змальовує цілком несподівану нову історію штетла часів його найбільшого розквіту, оприявнюючи й аналізуючи чинники, що творили і далі творять самі підвалини колективної пам’яті як євреїв, так і українців.

Модеруватиме презентацію доцент Володимир Склокін, історик, керівник програми з публічної історії Українського католицького університету.

Професор Йоханан Петровський-Штерн –  американський і український історик, філолог, дослідник культури, есеїст і перекладач Йоханан Петровський-Штерн захистив дисертацію з іспаністики в Московському державному університеті (1988), викладав у Київському державному університеті зарубіжну літературу. Згодом релігійні пошуки привели його до юдаїзму.

Він зацікавився гебраїстикою, навчався в єрусалимській талмудичній академії (єшиві), відтак 2001 року захистив докторську дисертацію з новітньої єврейської історії в Брендайзькому університеті (Волзем, Масачусетс) і посів катедру професора єврейських студій на історичному факультеті Північно-Західного університету в Чикаго.

Нині Петровський-Штерн досліджує та викладає ранньомодерну і модерну історію євреїв, проблеми українсько-єврейських стосунків і слов’янсько-єврейських літератур, історію єврейського містицизму та кабали.

17 січня, четвер, 18.30

Місце: Центр міської історії (Львів, вул. Академіка Богомольця, 6).

Організатори: Часопис "Критика", Центр міської історії.

Вхід вільний.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.