У Мони Лізи немає "ефекту Мони Лізи" - науковці

Вченим Білефельдського університету в Німеччині вдалося довести, що у картини Леонардо да Вінчі "Мона Ліза Джоконда" не проявляється так званий "ефект Мони Лізи".

Дослідники показали, що насправді жінка на портреті дивиться не прямо на глядача, а праворуч, повідомляє "Новое Время" з посиланням на Gizmodo .

"Ефектом Мони Лізи" називають відчуття того, що людина, зображена на художньому творі, стежить за глядачем, коли той рухається.
Ефект досягається тоді, коли погляд зображеної людини спрямований прямо на глядача.

 Мона Ліза


Дуже довго вважалося, що дама на картині Да Вінчі "спостерігає" за відвідувачами, які проходять повз неї. Як стверджують науковці з університету Білефельд, сама Мона Ліза такого ефекту не має. Ніхто ніколи не проводив строгого тесту, щоб побачити, чи присутній він при перегляді картини Леонардо.

Провівши власні тести, команда опублікувала висновок: "Немає сумнівів в існуванні ефекту Мони Лізи - такого просто не відбувається з самої Моною Лізою".

Дослідження проводили психологи Себастьян Лот і Герні Хорстманн, які раніше досліджували спрямований погляд, важливий для взаємодії людей і роботів. Достовірне дослідження картини "Мона Ліза" вони вирішили зробити, зіткнувшись з ефектом Мони Лізи в іншій роботі.

Психологи запитували людей не про відчуття погляду Мони Лізи, а про те, куди, на їхню думку, спрямований погляд очей зображення. Експеримент повторювали 2000 разів з різними рівнями збільшення картини та зміщеннями вліво та вправо.

Більшість учасників експерименту, незалежно від умов випробування, відповіли, що погляд Мони Лізи спрямований праворуч під середнім кутом 15,4°.

Посилаючись на результати дослідження 2007 року, дослідники сказали, що люди відчувають, що за ними спостерігають, коли погляд спрямований на них під кутом зору 10° або 5° в будь-яку сторону. Таким чином, Мона Ліза не проходить тест на "ефект Мони Лізи".

У прес-релізі Герні Хорстманн підкреслив, що термін "ефект Мони Лізи" є "неправильним в своїй назві". У своїй оцінці люди спираються на свої власні нарцисичні тенденції, коли відчувають, що очі Мони Лізи слідують за ними.

"Це ілюструє сильне бажання, щоб на вас дивилися і хтось був центром уваги іншої людини. Вам хочеться мати  стосунок до будь-кого, навіть якщо ви зовсім не знаєте цю людину", - зазначив Хортманн.

ДОВІДКА:

Картину "Портрет пані Лізи дель Джокондо" італійський художник Леонардо да Вінчі написав близько 1503 року. Вона вважається одним із найкращих взірців живопису епохи Відродження. Картина експонується в Луврі (Париж, Франція).

Година папуги. «Золотий вересень»

«Ось два пістолети. Коли увірвуться українські бандити, ти застрелиш дітей, а потім застрелишся сама! Пам’ятай: у тебе мають лишитися три набої!» — останню розмову батька і мами семирічний Адам підслухав випадково.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.