Відкрився збір підписів за пам'ятник Іванові Мазепі

На офіційному сайті Київської міської державної адміністрації зареєстровували петицію щодо встановлення у столиці пам’ятника Івану Мазепі

Про це повідомляє "Еспресо".

Петиція збирає підписи, щоб "провести відкритий конкурс на пам’ятник Івану Мазепі у Києві та рейтингове голосування щодо місця його встановлення".

Ініціатор, Костянтин Блажчук, нагадує, що у 2019 році році виповниться 380 років з дня народження Івана Степановича Мазепи та 310 років із дня його смерті. 

Автор петиції пропонує такі варіанти спорудження пам’ятника: навпроти Києво-Печерської Лаври, біля Мистецького Арсеналу; біля (або на території) Києво-Могилянської академії; на вул. Івана Мазепи, навпроти провулка, де розташовувався Військовий Микільський собор.
Саме на кошти Мазепи свого часу було відновлено або споруджено деякі будівлі комплексу Києво-Печерської Лаври.

Підтримати петицію можна за цим посиланням.

Як повідомлялося, представник Вселенського патріархату при Всесвітній раді церков у Женеві архієпископ Тельміський Іов заявив, що Вселенський престол вважає анафему, накладену Російською церквою на гетьмана Мазепу, неканонічною.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.