В угорському уряді учасників гітлерівської агресії проти СРСР назвали "борцями за Угорщину"

Угорський уряд у суботу розмістив на своїй офіційній "Фейсбук"-сторінці повідомлення, у якому закликав вшанувати пам’ять "героїв, які боролися за Угорщину на Дону" у Другій світовій війні.

Відповідне повідомлення уряд Угорщини опублікував до 76-ої річниці "битви на Дону", інформує "Європеська правда".

"Пам'ятаймо про звитягу наших дідів, про тих героїчних угорських солдатів, які до останнього боролися за Угорщину на Дону…", — йдеться у повідомленні на урядовій "Фейсбук"-сторінці.

В уряді Угорщини вказують, що 12 січня 1943 року "радянська армія розпочала наступ проти 2-ої угорської армії, чисельність якої становила 200 тисяч осіб". В результаті Угорщина "втратила 120 тисяч геройських солдатів, багато потрапили в полон".

У повідомленні міститься заклик вшанувати пам’ять полеглих. "Шана героям!", — сказано у тексті.

У січні 1943 року 2-га угорська армія, яка була союзником гітлерівців у Другій світовій війні, була вщент розбита внаслідок Острогозько-Розсошанської операції радянських військ. Цей розгром став чи не найбільшою військовою поразкою Угорщини за всю історію.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.