АНОНС: Лекція: Київські адреси Розстріляного відродження

Трьом найяскравішим постатям «Розстріляного відродження»: Євгену Плужнику, Валеріану Підмогильному і Григорію Косинці, трьом найближчим друзям в колі літераторів, присвячується ця лекція. Вони безмежно любили Київ…

Про це повідомляє "Киевский КОД".

 

Доба Українського Ренесансу припадає на період, коли столицею радянської України був Харків. Мистецька богема потягнулася туди.

Проте не всі митці уподобали нову столицю. Багатьом більше до душі та для творчості припав стародавній сивий Київ. І вони залишилися. Тут розквітнув їхній талант і кохання, вони стали свідомими, успішними і щасливими. Тут їхнє життя перетворилося на пекло. Тут вони отримали вирок і ступили на шлях у вічність…

"Ми вирушимо у віртуальну екскурсію Києвом 20-х і 30-х років. Ви дізнаєтесь, в яких будинках жили письменники, якими вулицями ходили, де і з ким збиралися і спілкувалися, як виглядали їхні оселі, де відбувалися найважливіші події їхнього життя.

Ви побачите Київ – місто початку минулого сторіччя очима самих письменників та їх героїв. Ви дізнаєтесь про останні дні життя письменників у Києві із спогадів їхніх дружин, друзів та агентурних донесень, що зберігаються в архівах СБУ" - повідомляють організатори.

Окрема сторінка – дружини письменників, музи митців за життя та берегині їхньої творчості і пам'яті після загибелі.

Лектор: Алла Бондаренко

Час: 13 січня, неділя, 13:00

Місце: Контрактова площа, 7, Київ

Вартість: 170 грн (150 грн для власників карти КОД), квитки за телефонами 063 923 82 23, 098 609 3352

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.