У Великій Британії музиканти відтворили звуки закінчення Першої світової

Музичний дует Field Music з Великої Британії підготував перформанс, який відтворює у звуковому форматі останні моменти перед закінченням Першої світової війни, коли було оголошено про перемир'я.

Про це повідомляє The Бабель із посиланням на The Guardian.

 Фото: Imperial War Museum

Девід і Пітер Бревис взяли за основу документ "Кінець війни". Це знімок з Імперського військового музею, який відобразив точну хвилину припинення військових дій.

Цей проект брати приурочили до сторіччя з дня закінчення Першої світової війни, а в січні вони влаштують два перформанси в Лондоні і Манчестері, засновані на їхній інтерпретації.

Такі знімки робили для того, щоб визначити координати ворожої артилерії, та використовували як один з методів звукової розвідки.

Прямо за лінією фронту ставили шість мікрофонів, кожен з них підключався до тонкого дроту. Дріт починав рухатися, коли мікрофон вловлював звук, і кидав тінь на фотоплівку.

Таким чином вдавалося зробити "фотографію звуку". Завдяки сучасним технологіям слухачі перформансу зможуть відчути, як затихають вібрації від гармат.

Презентація відновлених звуків відбудеться 24 та 31 січня.

Читайте також:

Перша світова. Чи всі уроки засвоєні?

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.